Дивує мене ця реакція на зміну прем'єра (точніше, прем'єра на в. о. прем'єра) у Вірменії. "Ет, він же в "Газпромі" працював!"

Любі мої, хто вам сказав, що ця вірменська "революція" – антимосковитська? Це в нас вона такою стала, бо мали до цього передумови. А у вірмен, цілком можливо, зовсім інші пріоритети. Де антиросійськість – на 27-му місці.

Читайте також: Після масових протестів прем'єр-міністр Вірменії пішов у відставку

Он у Чехії Земана переобрали, який у Сочі літав і мало не на колінах перед Путіним стояв. І що? У чехів просто фактор про- чи антиросійськості зовсім не визначальний. У них інші чинники зіграли.

Так само, підозрюю, і у вірмен – протест був проти конкретного персонажа, а що його альтернатива напряму пов'язана з Московією, їх зовсім не бентежить. (Бо, можливо, Вірменія досі тримається без війни й із Арцахом саме на московитській зброї. Чи, принаймні, в лохторату могло сформуватися таке стійке враження.)

Читайте також: Вірменія так і лишається у зв'язці з Росією, корупцією та безнадюгою

Так що, любі мої, не треба оцінювати чужі протести крізь призму своїх. У кожної країни свої пріоритети. І не треба думати, що всюди аж так, як і в нас. Краще згадайте, наприклад, що у Вірменії – на відміну від Азербайджану, наприклад – якраз не підтримували антимосковитської спрямованості Революції гідності. І перестаньте оцінювати чужі події за принципом "бо мені так хочеться". Той же Орбан – він для угорців цінний і важливий зовсім не тим, що він із Московією дружить (чи, наприклад, Меркель – тим, що не дружить), а іншим. От і все.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org