Люблю школу. У школи мене запрошують часто. Люблю дітей. У школі відпочиваю душею. Я захоплююся нашими дітьми. Вони щирі, допитливі, доброзичливі. І що головне, хочуть змінити світ на краще. Це заслуга вчителів. І трішки батьків)))

У нас є дуже крутецькі школи. І їх багато. І вони не лише в Києві. І мова не про ремонти. Я маю на увазі педагогічні колективи і дух школи. Дух школи відчуваю з порога. По тому, як рухаються діти, з обривків їх фраз, по очах, з виразу облич учителів, з картинок чи надписів на стінах, дверях... Поки йду до вчительської чи до директорської – маленькі деталі зі швидкістю світла нанизуються одна на одну, складаються пазликами в одну картину...

У нас є багато креативних учителів. Чудових учителів. Те, що зараз пропонує реформа – вони давно роблять. Неофіційно. Добре, що тепер у них буде більше свободи.

Читайте також: Наша задача – не дать нашим детям провести 34 тысячи часов в устаревшей системе координат

Пам'ятаю, енну кількість років тому мАла розглядати на уроці з дітьми тему "Опис картини". У кінці підручника розмазані маленькі фото "Ранок у лісі" тощо. Принесла з дому кілька справжініх своїх. Але й це мені було не те. Раптом дізнаюся, що за три будинки від нас у ДЮЦі (дитячо-юнацькому центрі) виставка місцевих художників і навіть є екскурсовод, який про ті картини розказує. Аж підскочила. От би там урок провести! Хай би діти послухали професіонала! Хай би виховувалися на місцевому матеріалі. На коліні (не за партою – це ж прикольно) у чернетці зробили б помітки – і обрану картину, яка сподобалася, вдома описали б. Або, яка не сподобалася (це навіть цікавіше, бо ще так не описували).

Побігла по завучах. Наче й не проти, але не можна. Ні. 

Побігла до директора – не можна нікуди йти, ви що! Є план уроку? Ранок у лісі? Іди виконуй. Це що, діти на коліні будуть щось там писати? На якому ще підвіконні. Як ви це собі уявляєте? А дорога. Ви дорогою ітимете? Як це між будинками? Як це вчителька музики піде з вами. Ну й що, що в неї вікно. Ні, не можна.

Читайте також: Школярі і протести: як у США змалечку виховують активістів

Отак і описували "Ранок у лісі" з розмазаного квадратика фото 5х5 см на останніх сторінках підручника. За партами. Як положено. І щоб парти стандартно стояли.

Сьогодні інший час. Дитинятка )) у нас чудові і вчителі. Принаймні, мене саме до таких і запрошують.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram