Схоже ми все більше живемо в різних світах. Особисто я все більше віддаляюся від того світу, в якому живуть експерти та журналісти, які з фейкових новин роблять події та їх обговорюють.

Я вже більше року веду антагоністичну боротьбу за альтернативний порядок денний. Але поки що я не виграю в цій боротьбі. Я не здатен змагатися з телебаченням та глупством принаймні політиків та експертів.

Українське телебачення знищило вільний вибір повсякденного наративу та вільний вибір експертного дискурсу через повністю викривлений штучний і відірваний від актуальності та перспективи порядок денний.

Сутнісна розмова про Україну є зараз неможливою так само, як напередодні другого Майдану 2013-2014, оскільки відмова від мислення стала нормою життєдіяльності більшості, а вільний вибір наративу в суспільстві став неможливий.

Українська громада вже декілька місяців поспіль змушена обговорювати не економічні та політичні події, а наслідки політтехнологічних розробок і провокацій українських спецслужб. На жаль, у цьому бере участь значна кількість непоганих і доволі розумних експертів та журналістів.

Читайте також: Дацюк: Найпотужніша боротьба полягає у конструктивному моделюванні докорінних змін України

Зрозумійте просту річ – будь-яка політтехнологія чи провокація спецслужб не має ефективного результату, якщо вона не підтримується новинним наративом та експертним дискурсом, які власне роблять їх важливими та визнають як елемент порядку денного.

Наприклад. Чи можемо ми знати, що відбувається з українською економікою і з чого потрібно починати розмову про це сьогодні? Ну, напружте мислення та уяву... Відсотки зростання, інвестиції, нові економічні кампанії президенти чи уряду?

Зовсім ні. Говорити потрібно було б про можливість України взагалі мати незалежну українську економічну політику... Ось суть – ми вже декілька років поспіль живемо за рахунок МВФ і під прямим диктатом МВФ. А тепер, увага, запитання в студію – чи можна, доволі довго живучи на боргові запозичення, розвиватися на перспективу?

Можна, якби була програма набуття економічної суб'єктності. Чи, може, ви знаєте таку економічну програму, яка би показувала, коли ми перестанемо жити в борг? Ну які тоді розмови про економічний розвиток можна вести? Я коли слухаю економістів-експертів, які говорять про розвиток, то одразу ж перемикаю канал, у мене немає вже емоцій, я просто бережу свій час.

Так само з антикорупційною боротьбою. Не може система корупції боротися сама з собою. Її боротьба з собою веде лише до концентрації корупції за рахунок відкритої конкуренції корупціонерів, тому що антикорупційні органи виконують роль хижаків – вони знищують слабких корупціонерів і залишають лише найсильніших корупціонерів.

Ось факт – публічно відомо про корупцію президента, принаймні з тієї самої книги, яку влада публічно оголосила фейком. І де подання на імпічмент усіх цих НАБУ, САП, НАЗК? Не можуть ініціювати імпічмент головного корупціонера країни? Тоді навіщо вони потрібні? У чому сенс їхнього існування? У розслідування дрібної корупції?

Читайте також: Як змінити шлях країни

То що ж тоді роблять усі ці інституційні антикорупціонери? Насправді вони здійснюють еволюцію корупційної системи – знищуючи слабких, вони закріплюють позиції сильних.

Публічний наратив новин викривлено – ми взагалі не знаємо, що насправді відбувається в Україні, ми знаємо лише те, про що нам розказує маніпулятивне телебачення. Публічний дискурс експертних дискусій зумовлений цим викривленим наративом – ми взагалі не можемо розпочати жодних змістовних обговорень.

Це плата українській громаді за її відмову від повстання в кінці минулого року. Не захотіли вибороти право на негайні зміни – тепер терпіть абсурд наративної неволі та дискурсивної наруги.

Або ж починаймо змістовну розмову поза телевізійним наративом – в клубах і громадських рухах про новий суспільний договір і нову політичну систему.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram