Виступ Кена Вілбера, найшанованішого інтегрального філософа, на європейській конференції був присвячений, як це не дивно, релігії. Кен зазначив, що духовність фактично розвивається у двох вимірах, які він назвав growing up та waking up. Якщо перший вимір добре знайомий тим, хто щось читав або слухав із інтегральної динаміки, бо це і є рівні розвитку свідомості, то другий вимір (waking up) може бути пояснений як набуття особистого духовного досвіду. Цей досвід "пробудженості" (класичний буддистський термін, чи не так?) кожен інтерпретує відповідно до власного рівня свідомості – отже, бачимо магічне пробудження, героїчне пробудження, релігійне пробудження й навіть раціоналістичне тощо. І тут виникає проблема з організованими релігіями, каже Вілбер, тому що люди вже піднялися на зелений рівень, а організовані релігії залишилися на синьому.

І тут хочеться зробити два зауваження. По-перше, я не згоден, що всі релігії залишилися на синьому рівні. Практично всі світові духовні традиції увійшли в помаранчевий – найпершим прикладом є протестантська Реформація, 500 річницю якої відзначали торік. У ХХ сторіччі помаранчеві рухи з'явилися в католицизмі (Тейяр де Шарден і Другий Ватиканський собор), юдаїзмі (вчення рава Кука й релігійний сіонізм) і навіть в ісламі (рух Фетулли Ґюлена). Більше деталей у моїй статті "Еволюція вірувань".

Друге зауваження стосується того, чому релігія зеленого рівня асоціюється зазвичай зі східними релігійними традиціями. Це не дуже комфортно для мільйонів людей, що живуть на теренах Європи, Америки та Близького Сходу й виросли в монотеїстичних традиціях (християнство, юдаїзм, іслам). Невже потрібно зрікатися духовної традиції на користь дзен-буддизму? Певно, що ні. Однак варто проаналізувати, чому зелений = східний у свідомості стількох людей (у той час як мільйони китайців у пошуках помаранчевого приймають християнство, десятки тисяч американців та європейців у пошуках зеленого опанувують традицію дзен).

Читайте також: У чому полягає роль релігії в модерному суспільстві

Я бачу чотири причини:

1. Східні традиції дійсно першими започаткували діалог зі своїми послідовниками на зеленому рівні (що не виключає в подальшому аналогічних кроків від інших традицій, як протестантство не виключило, а стимулювало розвиток католицизму).

2. Східні традиції є ближчими до недуального бачення світу (в якому не протиставляються людина та Безкінечність, як у монотеїзмі), ніж західні традиції, – а недуальність є одним із вищих рівнів пробудження (хоча насправді монотеїзм не заперечує недуальні практики й переживання, бо вони сторіччями існують в усіх містичних монотеїстичних традиціях).

3. Західна традиція набагато більше пов'язана із церковними ієрархіями, які асоціюються в людей із нижчими рівнями свідомості й організаційного розвитку (хоча існує багато сегментів релігійного життя, в яких ієрархії не відіграють особливої ролі, й у християнській традиції, і в ісламській, а в юдаїзмі загалом ієрархій нема).

4. Нарешті, зелений рівень асоціюється з особистим духовним досвідом (хоча, як зазначено вище, особистий духовний досвід доступний на будь-якому рівні, навіть шаманському фіолетовому, але зелений визнає таке право лише за собою). Із позицій зеленої парадигми церковні ієрархії не заохочують особистого духовного досвіду, бо його, на відміну від ритуалів, вони не можуть контролювати. І в цьому твердженні частина істини також є.

Читайте також: Коротка історія українського протестантизму

Що з цього всього випливає?

Випливає, що монотеїстичні релігії, аби зберегти прихильників на зеленому рівні свідомості, яких із плином часу стає все більше, мусять довести: що вони заохочують отримання особистого духовного досвіду містичного ґатунку та відкритий діалог про це; що вплив ієрархій не є авторитарним і повсюдним; що ці традиції вже мають у минулому розмаїту та глибоку, дбайливо збережену містичну спадщину, яка доступна нинішнім поколінням; що вони готові до розвитку тією мірою, якою зростають і пробуджуються їхні прихильники, не втрачаючи при цьому основної маси, яка має консервативніші запити.

Завдання не з легких, але ставка висока: збереження цих духовних традицій у майбутньому.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram