На дні поля випадково зустрів групу студентів-механіків другого курсу аграрного університету, яким виробники насіння пояснювали особливості вирощування цукрового буряку.

Лише два з 20 слухали уважно про технологію, інші колупалися, хто в носі, хто в телефоні і відверто ігнорували розповідь.

Читайте також: Чи стане Україна країною-стартапом?

На моє запитання чому не слухаєте, відповідь була проста, ми майбутні інженери, а не агрономи, воно нам не треба.

На завершення і викладач, що супроводжував групу, голосно і весело заявив, що агроному треба мати лише два дощика в маю, а всьо астальноє по х*ру і голосно засміявся, типу він щойно сказав щось мегакреативно смішне... 

В українській аграрній освіті до сьогодні діє у всій красі радянська система випуску вузькоспеціалізованих фахівців, які знаючи трактор, не знають, як виглядає насіння, а аграрні економісти ніколи не зможуть відрізнити культиватор від сівалки.

Тому і важко знайти роботу по спеціальності даним вузькопрофільним спеціалістам і ми маємо парадоксальну ситуацію дефіциту кваліфікованих кадрів на агроринку при наявності більше двадцяти агроуніверситетів в державі. 

Читайте також: Якими можуть бути аграрні технології майбутнього

Висновок. Потрібна реальна радикальна реформа аграрної освіти з відходом від застарівших радянських норм і звичок. І вона потрібна вже зараз, а не завтра чи післязавтра, бо буде пізно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Теlegram