Ми з сім’єю намагаємось підтримувати акцію #відпочивайвУкраїні. Тому, власне, і на море їздимо вже третій рік поспіль виключно на території нашої країни. Тим паче, я з Херсону, і мої батьки досі тут проживають. Тобто в нас є перевалочний пункт між поїздом і морем на Херсонщині, що досить зручно.

Два роки до того ми їздили в Хорли, про відпочинок там можна прочитати у публікації "Як відпочити на Херсонщині на море і не потрапити в халепу". Цьогоріч обрали нову локацію – Лазурне. Назва багатообіцяюча, еге ж?

Почнемо з дороги

Припустімо, приїхали ви поїздом, і куди далі, щоб проїхати 99 км до довгоочікуваного морського берега?

Варіантів є кілька... Їхати на місцеву автостанцію, що розташована на центральному ринку за адресою вул. Артема, 1. Звідти за розкладом ходять рейсові автобуси, які зупиняються у кожному другому селі, через що подорож триватиме близько 3 годин. Мінус такого автобуса: в Лазурному він зупиняється на місцевій автостанції – і все, далі не їде. Ціна варіюється від 90 до 105 грн.

Одна з автостанцій у Херсоні

Другий варіант – домовитися напередодні, коли буде їхати мікроавтобус до Лазурного. Водії цих автобусів підлаштовуються зазвичай під розклад прибуття поїздів із великих міст, де найбільше відпочивальників і зустрічають вас з-під самого вокзалу. Плюс такого транспорту:

Їхати зі залізничного вокзалу, що зручно, якщо ви тільки вийшли з потягу.

Автобус не зупиняється біля кожного стовба, тому подорож триватиме до 1,5 години.

Якщо попросити, водій може довезти ближче до адреси проживання у Лазурному.

Мінуси – ніколи ці автобуси не від’їжджають вчасно, бо чекають, поки усі місця будуть зайняті. Тому тут щось спланувати неможливо.

Ціна такої подорожі вартуватиме 125 грн за місце.

До речі, ми їхали саме таким способом, бо хотілось кисню, відсутності бабуль у проходах автобусу, а також хоч якоїсь швидкості, адже ми подорожували із двома дітьми.

Читайте також:  У Крим по профспілковій путівці: що луганчани роблять у відпустку

Відпочинок у Лазурному

Ну і останній спосіб – найкомфортніший, але не найдешевший. Або таксі (близько 1000 грн), або трансфер з вашого місця проживання (близько 800 грн, нам пропонували саме стільки).

До речі, для тих, хто хоче ще кілька днів перед морем потусити в Херсоні, раджу скачати додаток "Тачку!" – це єдиний спосіб отримати таксі без проблем із сервісом. 

З дорогою назад нам повезло менше. Нам дали візитівку, коли ми їхали в Лазурне, пообіцяли комфортний доїзд до Херсону і забирання з адреси. Ми, звісно, очікували все той же мікробус, комфортний і маленький. 

Але не так сталося, як гадалося, приїхав за нами скрипучий, старезний пазік (чи як вони там називаються), який зупинявся на кожному кроці і добирав людей. Одна якась "бабулька" причепилась до наших дітей і змушувала старшого взяти на ручки молодшу. Батькам, звісно, прийшлось пояснити, чому такого не буде. Тільки тоді "бабулька" (насправді їй років 50-60 на вигляд, але вела вона себе саме як "бабулька": хамськи, нагло, без будь-якої поваги до оточуючих) зрозуміла, що від нас зиску їй ніякого, тож розвернулась і пішла по проходу шукати собі іншу жертву. 

Тож їхали ми в результаті не 1,5 години, а 2 (бо він спинявся тільки підбирати і випускати місцевих, а на великі зупинки – ні). З визгом і тарахтінням ми таки доїхали до Херсону. Наша подорож з моря нарешті закінчилась.

Інші варіанти виїзду з Лазурного – рейсовий автобус (3 години), таксі або трансфер власника готелю, де ви зупинялись (1-1,5 години). Щодо цін я вже написала вище.

Проживання у Лазурному

Ми відпочивали у БСВ "Богдан" (БСВ – будинок сімейного відпочинку). Він розташований у 15 хвилинах ходи від автостанції та пляжного ринку, а також у 7 хвилинах від одного із пляжів.

БСВ "Богдан" у Лазурному

"Богдан" нам сподобався, навіть дуже. Тут є різні ціни і умови проживання. На території розташований великий басейн (зонований на дитячий і дорослий), дитячий майданчик, баскетбольне коло, машинки на прокат для дітей (більш дорослих), бар та їдальня в одному приміщенні, автопарковка, більяр та настільний теніс. Одним словом, територія велика.

Ми замовляли двокімнатний номер. Кімнати світлі та просторі, вікна з сітками, є балкончик, де можна попити чай і поговорити перед сном, санвузол теж великий.

"Богдан" у пгт Лазурному

З недоліків:

• На весь номер усього 4 розетки, одна з яких весь час використовується під холодильник, а друга – під електрочайник
• Ймовірніше за все, тут недостатньо якісні електричні дроти, тому заборонено використовувати будь-які електроприлади у номері, окрім тих, що тут вже є (чайник, холодильник, фен), та зарядок для телефонів. Заряджати чотирьом людям своє приладдя приходилось по черзі.
• Місцевий вай-фай до нашого номера не дотягував, тільки на території.
• Готували у їдальні, на наш погляд, не смачно. До того ж, не було абсолютно ніякого вибору, ти або їси те, що надруковано на листочку, або йдеш шукати заклад деінде.

Звісно, це не єдине місце, де відпочивають, тут їх дуже багато. Раджу в першу чергу звертати увагу на розташування. Ми обирали між двома пансіонатами: "Богдан" та "Лазурний берег". Можливо, наступного разу спробуємо другий варіант, бо він є біля перешийку до острову Джарилгач. Хоча, якщо не враховувати харчування, нам у "Богдані" теж дуже сподобалось.

Як сказав власник нашого пансіонату, краще за все обирати житло на сайті lazurnoe.com, бо там найбільш достовірна інформація. Правда це, чи ні, не можу стверджувати на 100%.

Лазурне для дітей – маленький райський куточок. якщо в батьків є гроші на розваги

Читайте також: Поради дієтолога, як зберегти фігуру у відпустці

Харчування у Лазурному

Про їжу у нашому пансіонаті я вже написала вище. Тепер поговоримо про заклади біля моря. Вздовж берега моря є поодинокі заклади, десь їдальні, десь бари, десь кафе.

Дорога на море

Але основна маса кав'ярень розташована на вулиці, що раніше називалась Торгова, бо там і є ринок. Це досить довга, усипана усілякими ятками вулиця, що йде від автостанції і до самого берега моря (головного пляжу). Заклади тут дуже різні: від чебуреків і до суші. Тут же розташована відома на Херсонщині кав'ярня "Лампочка" (напевно, це одне з найдавніших тут кафе).

Пляжний ринок

Скажу чесно, ми досить вибагливі туристи, бо живемо у Львові і звиклі до високого (як для України) сервіса у кафе-ресторанах. Що ж, в Лазурному нас брутально розчарували…

По-перше, ніде, абсолютно ніде, не можна було розраховуватись карткою (і взагалі, банкомати – це окрема болюча тема, про яку я напишу нижче).

По-друге, майже всі заклади на вигляд не дуже чисті (можливо, тільки на вигляд, і, підкреслюю, не всі).

По-третє, поняття правильного спілкування із клієнтами та клієнтоорієнтованості тут просто немає. В одному із закладів офіціантка принесла нам замість зеленого чаю дві кави. А потім, коли ми все-таки допросилися замовленого напою, принесла чорний і поставила перед фактом, що інший нести вже не буде. До речі, в цьому закладі ми виявились не єдиними не задоволеними. В іншому місці нам сказали прямим текстом, що нам доведеться чекати стільки, скільки знадобиться, бо нас (відпочивальників) "слишком много понаехало".

По-четверте, мало хто переходить на українську при спілкуванні. І взагалі, всюди чуєш виключно російську, через що за рідною мовою починаєш сильно сумувати.

З приємного – нам трапився чудовий кальянщик, який таке робив із табаком для кальяну... Але це краще побачити на власні очі. Кальян був дуже смачний і легенький (як ми того і просили).

Місцевий заклад із майстерним кальянщиком

Ціни у кав'ярнях, як не дивно, не надто високі (за львівськими мірками). Особливо якщо порівнювати їх із цінами майже на все, що тут продається… Наприклад, піца "4 сири" обійшлась в 170 грн. Смажена на грилі скумбрія – в середньому 30-40 грн на 100 грам. Піца "Маргарита" – від 60 до 100 грн. Запечені на грилі овочі – в середньому 40 грн за порцію.

Ще одна цікавинка на замітку майбутнім туристам: напередодні нашого від'їзду всі ціни в закладах почали підніматись на 5-15 гривень. Потім ми з'ясували, що у Лазурному наближається "високий сезон".

Розваги та екскурсії

Розваги в Лазурному невиправдано дорогі. Наприклад, на скутері проїхатись 3 хвилини вартує 800 грн. На парашуті, який чіпляється за катер, політати – 1000 грн з людини (у Єгипті така послуга вартує 15 доларів). Заплести косички з ниточками коштує 250 грн на дитячу голову (дорослим – дорожче).

Море Лазурного зачаровує

Про "Лунапарк" я взагалі мовчу! 3 хвилиин поїздити на машинках – 80 грн з людини! Поясню, чого я тут так дивуюсь. До того ми катались на більш новітніх електромашинках (вони не мають цієї палиці, що конектиться із стелею зі струмом, а контактують з підлогою під напругою) у ТРЦ "Фабрика" в Херсоні за 30 грн за машинку (не з людини) за 5 хвилин. 

Машинки у ТРЦ "Фабрика" в Херсоні

Усе, що продається біля пляжу, – чи то дитячі іграшки, чи то фрукти з овочами, чи то засоби для захисту шкіри від сонця – усе коштує в рази дорожче.

А от на екскурсії краще їхати з Лазурного, ніж з Херсону. Єдине – раджу домовлятись у перший же день приїзду. Ми дуже хотіли потрапити на острів Джарилгач, який, до речі, із Лазурним з’єднаний тоненькою косою (тільки не слухайте тих, хто пропонує перейти вбрід цю косу. Тут дуже часті припливи та відливи, можна елементарно втопитись, такі випадки вже бували.). Але пішли домовлятись щодо екскурсії (на автостанції біля ринку) тільки на другий день. Виявилось, що вільні місця є тільки на передостанній день нашого перебування. І, як на зло, напередодні ввечері почався шторм, тож екскурсію відмінили. Ми так і не потрапили на омріяний Джарилгач. Тому домовляйтесь заздалегідь і не на останній день відпустки.

Маяк на острові Джарилгач

Що би я порадила з екскурсій? Та все, якщо ви маєте на це фінанси. Насправді, на Херсонщині багацько цікавих місць, які варті вашої уваги: це і рожеві озера (де солоність води вища, ніж у Мертвому морі), острів Джарилгач, Асканія Нова, і херсонські гори, і найбільша пустеля в Європі, тощо.

Але на всі ці екскурсії з собою обов’язково варто брати багато води (близько 1,5 літрів на людину), головний убір, перекуси, засіб від засмаги з високим SPF, щось, що буде закривати руки і ноги, але при цьому тоненьке, бажано брати із собою якусь парасолю, бо сонце майже на всіх цих екскурсіях пече сильно.

Із загального

Почну з позитивного. Одним із основних пунктів, певно, буде місцевий клімат. Він м’який, на відміну від Хорлів, наприклад. Тобто сонце ніби і смажить, але не так жорстоко. Щоправда, це можна назвати і мінусом, бо ти не відчуваєш, як ти згоряєш. Тож дуже рекомендую брати з собою засіб для засмаги – мінімум 30-ку – і не лінуватись маститись, бо є ризик перетворитись на червоного рака…

На березі моря

А ще, не дарма Лазурне називають місцем для сімейного відпочинку. Тут дуже багато діточок і, на відміну від Залізного Порту, не гримить музика до середини ночі з кожного "кабака".

Водичка в Лазурному чудова. Вона тепла, прозора, майже чиста. По ночам спеціальні люди чистять море від водоростей, виносять їх на берег. У морі приємний пісочок на дні, медуз мало, дуже зручно заходити дітям. Тут не так, як у Хорлах – ідеш 100 метрів, і все ще по пояс – і не так, як у Залізному Порті місцями – 15 кроків, і вже по шию дорослому. Направду, Лазурне – український райський куточок для сімей.

Море у Лазурному прозоре

Сам пляж можна назвати відносно чистим, за мірками України. На жаль, якісь пластмасові стаканчики, обгортки і биті ракушки місцями траплялись. Але то ж ще залежить від рівня культури самих відпочивальників…

Читайте також: Як відпочивати правильно. Поради психолога

А тепер мінуси. Для нас найбільшим недоліком було те, що у Лазурному нівелюється абсолютна уся система цінностей. Ви не їсте м’яса і риби? Ну що ж, ваші проблеми, це нікого не цікавить. Ви не їсте цукру, а тільки здорові природні солодощі – тоді не їжте солодкого взагалі, бо батончиків без цукру ту просто немає, це, знову ж таки, ваші проблеми. Ви не п’єте алкоголь? Пийте чай! Максимум, що тут запропонують – це безалкогольне пиво.

Взагалі, тут правильне громадське суспільство ще не сформоване, люди досі живуть за принципом "Поки пани б’ються, в холопів чуби трясуться". У будь-якому разі так є на березі та в пансіонатах. Усюди чутно один тезис – "хай влада там собі між собою розбирається. аби тільки нас не рухали".

Хоча, до речі, якщо зайти вглиб смт Лазурне, подалі від моря, сезонних працівників і туристів, виявляється, що це дуже гарне, прибране, доглянуте село із новенькими дитячими майданчиками, місцевим бійцівським клубом (вихованці якого перемагають на всіляких чемпіонатах), зеленими огорожами. І от це якраз здивувало. При наявності такого гарного села – такі недоліки на березі.

Банкомати і гроші – то взагалі окрема болюча тема. На все село і ту кількість туристів, які тут є, працює всього 2 банкомати від Приватбанку (інших банків тут взагалі не представлено). Один банкомат на вході у все той же ринок, і він завжди пустий… Ми два дні чатували на грошенята тут. Так і не дочекались, довелось іти в центр села до відділення Приватбанку. До речі, раджу намаститись сонцезахисним кремом перед тим. Бо інакше матимете червоні ноги до шорт чи спідниці, і потім вже цю чудернацьку засмагу ніяк не вирівняти… Йти сюди від ринку хвилин 15-20 сонцем або на місцевому таксі за 70 грн.

Відпочинок у Лазурному

Можливо, я щось забула… Але атмосферу відпочинку в Лазурному точно постаралась передати у дрібних деталях. Тож, як надумаєте, бажаємо приємного відпочинку! І не забувайте, при всіх недоліках відпочивати в Україні – це круто!!!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram