Чи потрібна відпустка, далека подорож з яскравими фото звідти – на заздрість усім або лежання на переповненому пляжі, щоб відчути справжнє розслаблення і приплив сил?

Чи це лише звичні стереотипи?

На гачку годинникової стрілки

Перш ніж вирішувати, як краще відпочити, з’ясуємо, що нас зазвичай найбільше втомлює. Хоч усі люди різні, певні закономірності все ж існують.

На першому місці – необхідність слідкувати за часом, дотримуючись робочого графіку. Завжди поспішати, з жахом дивлячись на годинник, й намагатися усюди встигнути.

Інколи, особливо коли треба йти на роботу, дуже хочеться поспати хоча б півгодинки. І ми робимо титанічні зусилля, примушуючи себе все ж зібратися і йти. А у вихідний навпаки прокидаємося рано, й весь день ходимо напівсонні. А відпочити так і не вдається.

Читайте також: У відпустку за кордон з дитиною. Відповіді та поради на актуальні запитання

Так ми заради роботи чи повсякденних клопотів нехтуємо потребами організму. Його резерви вичерпуються, й ми стаємо дратівливими або апатичними, навіть улюблена робота не приносить колишнього задоволення.

Дуже втомлює також одноманітність життєвого ритму. І навіть не стільки вона, скільки неможливість з цього замкненого кола вирватися. Ви ніби завжди щось комусь винні – повинні готувати сніданки й вечері, попередньо потурбувавшись про необхідні продукти. Збирати дітей до школи чи садочка, збиратися на роботу самі.

А у вихідні прати і прасувати речі, прибирати, перевіряти уроки. Можливо, ходити разом із родиною на прогулянку, у кіно чи в гості. І попри ідилічність картинки, відчуття, що живете не для себе, робите речі потрібні, але потрібні не винятково вам, не полишає. І хоч усе робите ніби правильно, дедалі частіше здається, що вами користаються, що не ви живете, а живуть вами.

Валіза без ручки

Необхідність робити те, що потрібно, а не те, що хочеться також дуже сильно напружує. І "потрібно" це, звісно, завжди комусь. нехай навіть вашим найближчим, але не вам. Йдеться навіть не стільки про "добрі справи", а про саме ритуальне спілкування ні про що.

У кожного з нас є такі стосунки, які психологи називають поглиначами часу. Від себе додам – і енергії, яку корисніше було б використати хоча б на лежання на дивані і розмірковування над сенсом життя.

Порахуйте, скільки часу у вас забирають розмови через телефон чи листування в інтернеті з людьми, спілкування з якими вже себе вичерпало.

Але все ще тримається на отому невідь ким вигаданому "незручно". Незручно не відповідати на непотрібні дзвінки, не вислуховувати, фальшиво співчуваючи, перипетії чужого життя. Незручно першим припинити віджилі контакти. Це ж скільки оповідань можна було б написати, картин намалювати, мов вивчити, кругів по парку чи стадіону намотати за той час!

Найприкріше, що винні у такому безсенсовому витрачанні часу й сил не ті, хто нав’язує спілкування, а ми самі. Бо не можемо його припинити.

І навпаки – зустріч із людьми, яких нам справді не вистачає, яким так багато усього хочеться сказати, чи почути від них, часто відкладаємо на потім через власну заклопотаність.

Плисти за течією

Так само на невизначений термін відкладаємо й багато чого із справді потрібного, що додало б нам здоров’я, впевненості у собі, розуміння світу – заняття спортом, вивчення чогось, читання. Незавершені справи, невиконані обіцянки породжують відчуття власної неспроможності, нікчемності. Це також дуже знесилює.

Тож ми думаємо, що просто втомилися. А щоб зробити повне перезавантаження, чекаємо на відпустку. Мовляв, от кудись поїдемо, і все якось само собою вирішиться. Хоч із досвіду попередніх років знаємо, що все як правило залишається таким, як було. А ми ще й переживаємо післявідпусткову депресію.

Насправді ж, щоб вийти із звичної рутини і розслабитися, зовсім не потрібно прив’язуватися до певних дат чи сезонів. Починайте відпочивати просто із завтрашнього дня. Нічого не плануйте і забудьте слово "повинна" чи "повинен" хоча б на два тижні. Залиште найнеобхідніше, наприклад, роботу і годування дітей. Усе решта – відвідини родичів, зустрічі із давніми приятелями, ремонт, збирання якихось довідок, генеральне прибирання нехай почекає до кращих часів.

Пливіть за течією. Тобто – якщо раніше виходили з роботи і бігли додому виконувати купу справ, поїдьте на річку. Не любите купатися – просто посидьте на березі, подивіться на воду, дерева, захід сонця.

Читайте також: Якщо не хочете зіпсувати відпочинок на морі, обійдіть компанію Busfor стороною – журналістка

Зробити щось не так

Частіше будьте наодинці із собою – можливо, ви хотіли ухвалити якесь важливе рішення, та не мали часу як слід обдумати його.

Робіть щось невластиве вам – почніть плавати, ходити пішки на роботу, поїдьте на вихідні до іншого міста, просто навмання, не плануючи. Або проспіть цілий день і не відчувайте докорів сумління. Тобто, відчуйте, що ви вільні, що можете так будувати життя, як вам хочеться.

Відключить телефон і інтернет, попередивши найближчих друзів і родичів. Побувши "офф-лайн" пару днів, самі здивуєтеся, як багато у вас вивільниться часу. І зрозумієте, за ким справді скучили, а про кого й не згадали.

Тож коли повернетеся до звичного життя, у вас точно всі запитуватимуть, де так гарно відпочили. А може, у вас буде зовсім нове життя.

Підписуйся насторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram