Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький наголосив під час свого виступу в Європейському парламенті, що за допомогою газопроводу "Північний потік-2" Кремль може мати серйозний вплив на європейські країни. "Ми повинні з усією чіткістю сказати: це не економічний, а політичний проект", – підкреслив голова польського Кабінету міністрів.

Ця жорстка позиція Моравецького вкотре демонструє, що у Варшави та Києва є стратегічні спільні інтереси – й це є куди більш важливішим, ніж суперечки на історичні теми. Україна та Польща приречені на співпрацю тут і зараз – що б не відбувалося між їхніми народами в далекому й недавньому минулому. Приречені тому, що актуальною залишається головна історична загроза їхній державності та цивілізації, яка традиційно йде від агресивної та не здатної сприйняти європейські цінності Росії.

Читайте також: Щілина в корабельної обшивці, в яку намагається пробратися Кремль

Однак не можна було не помітити, що європейських депутатів цікавили під час виступу Моравецького не стільки його погляди на "Північний потік-2", скільки ситуація в самій Польщі. Голова уряду виступав перед депутатами в день загострення конфлікту між виконавчою владою та головою Верховного суду Малгожатою Герсдорф, ба більше – з усім Верховним судом, члени якого в цьому конфлікті одноголосно підтримали свою голову. У Євросоюзі вважають, що польський уряд намагається встановити контроль над судовою владою, й уже почали розслідування, яке повинно дійти до висновків щодо правомірності такого обвинувачення.

Практично Єврокомісія не може прийняти ніяких заходів проти Польщі, тому що будь-які її дії будуть заблоковані союзником польського уряду в Європейському Союзі – прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. І це, до речі, ще один парадокс українсько-польських відносин – Варшава сьогодні реально залежна від Орбана, який блокує євроатлантичну інтеграцію України, підтримувану Польщею. Але головне все ж таки не в цій майже анекдотичній, але все ж сумній обставині.

Читайте також: Трагедія Центральної Європи – у чому вона полягає нині

Головне це те, що внутрішня політика польської влади й реакція на неї в ЄС послаблюють позиції Польщі в Євросоюзі та зменшують вагу тих справедливих слів, які вимовляють польські політики на міжнародній арені. Адже – незважаючи на наші конфлікти навколо політики історичної пам'яті або генерування внутрішньопольських криз – політика уряду "Права і справедливості" залишається послідовною та спадкоємною. Це політика протистояння кремлівському гегемонізму в умовах, коли багато країн "старої Європи" заради примарної вигоди готові зрадити принципи, на яких будувався Євросоюз.

Шкода тільки, що значущість цієї польської політики є не настільки вагомою, як дотепер.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram