Вояк АК над убитим українцем 10 березня 1944 року

Сагринь – символ пам‘яті про тисячі українців, убитих у польсько-українському протистоянні. Тут вояки польських військових формувань Армії Крайової та Батальйонів Хлопськів протягом кількох годин убили близько тисячі українців. Вбивствами в Сагрині не обмежилася трагедія українців у ці дні. Протягом 10-11 березня 1944 року польські підпільники знищили ще 15 українських сіл. 

Читайте також: Прeзидeнт Дуда видав сeнсаційну інформацію

Учасник подій, поручник АК Станіслав Ксьонжек – "Вирва" згадував про цю акцію:

"Наше військо було дуже добре озброєне і споряджене. Керували ним самі офіцери передвоєнні. Ціль наша була спалити та знищити все по Буг і Солокію, щоби не було знаку й сліду, бо, як сказав наш один офіцер на відправі, “або перестати боротьбу, або змобілізувати більше війська і вдарити, бо зуб за зуб, хата за хату, село за село принесе тільки більші втрати для поляків”. По тій планованій акції ми щойно думали розкинути летючки, закликаючи українців до згоди".

Читайте також: Українсько-польські відносини: наші обов'язки перед предками та нащадками

Із протоколу свідчень Зіни Малимон:

"Дня 9.ІІІ.1944 р. ціла моя родина і я всю ніч не спали. Побачила я, як польська банда нападала на Сагринь і стріляла із запальних куль. Мама моя Ольга, сестра Ліда, тітка Марія Л. і я втікли на станицю. По дорозі на станицю мене ранили в обидві ноги. Мама взяла мене на руки й занесла на станицю. На станиці було багато людей. За якийсь час прийшли бандити й почали бити в двері та кричати, де є поліція. Поліції на станиці не було. Бандити забрали з хлівів станиць свині й від’їхали. Друга група бандитів підійшла під станицю і кричала, щоб відичнили їм двері. Лякали, що будуть підкладати міни під станицю. Люди почали втікати нагору. Тоді бандити почали стріляти вгору. Вирубали двері на долині й удерлись нагору. Побили всіх мужчин. Вбиваючи, проклинали. Забрали все згори, а жінок із дітьми зігнали на діл, а нагорі запалили. […] Вбили також мою маму Ольгу й сестру Ліду. Коли мама впала, за нею впала моя тітка. Бандити думали, що вбили також тітку, але тітку навіть не ранили. Після того прийшли до мене, один із них стрілив у мене. Ранено мене в голову, і я впала. Бандита стріляв ще раз в мене й попав у руку. Я лежала, не ворушилася зовсім. Бандити думали, що я вбита, й відійшли. Сестра моя Ліда була тільки ранена в руку, встала й хотіла втікати. На цей раз надійшов бандита і стрілив її у голову. Сестра моя впала і сконала". 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram