Дослідження 13 астронавтів показало, що їхні серця адаптуються до тривалого перебування в невагомості та добре справляються з імітацією гравітації Марса. Важливу роль у збереженні здоров’я серцево-судинної системи відіграють щоденні навантаження.

Про це пише видання ScienceDaily, передає NV, інформує UAINFO.org.

Науковці з Northwestern Medicine, UT Southwestern і UTHealth Houston спостерігали за астронавтами, які провели приблизно шість місяців на Міжнародній космічній станції.

Під час перших двох тижнів у космосі дослідники зафіксували погіршення деяких показників роботи серця. Зокрема, зменшилися об'єм крові, що надходить до серця між скороченнями, та кількість крові, яку воно виштовхує за одне скорочення. Однак згодом серцево-судинна система астронавтів адаптувалася, а показники поступово наблизилися до рівнів, зафіксованих до польоту.

Читайте також: Вчені знайшли спосіб скоротити подорож до Марса

Стан серця контролювали за допомогою ехокардіографії — ультразвукового дослідження, яке дає змогу оцінити його структуру та роботу. Астронавти регулярно проводили обстеження одне одному на орбіті, а записи передавали на Землю для аналізу.

Важливим чинником адаптації стали фізичні вправи. У межах програми NASA астронавти тренувалися до двох годин на день. Їхні заняття включали 30−45 хвилин кардіотренувань для підтримки серцево-судинної системи та 60−75 хвилин силових вправ для збереження м’язової маси й сили.

Після повернення на Землю учасники пройшли ще одне випробування. Дослідники перевіряли, як їхні серця реагуватимуть на умови, що частково відтворюють вплив гравітації Марса. Для цього астронавтів нахиляли на 22 градуси від горизонтального положення, змушуючи кров переміщуватися до нижньої частини тіла.

Результати показали, що після приблизно шести місяців у космосі серця учасників справлялися з таким навантаженням не гірше, ніж до польоту під час перебування у вертикальному положенні на Землі.

Читайте також: Японія запустила першу в світі місію зі збору зразків із супутника Марса

На Марсі сила тяжіння становить близько 38% від земної. Хоча вона значно слабша, ніж на нашій планеті, після тривалого перебування в невагомості організму астронавтів доведеться пристосовуватися до нових умов.

«Завдяки нашим результатам є підстави вважати, що люди зможуть долетіти до Марса, дістатися його поверхні та працювати там», — зазначив старший автор дослідження Джеймс Томас, професор кардіології Медичної школи Файнберга Північно-Західного університету.

Водночас дослідження має обмеження: у ньому взяли участь лише 13 астронавтів, а вплив марсіанської гравітації оцінювали за допомогою моделювання, а не під час реальної посадки на Марс. Тому результати дають важливі дані для планування майбутніх місій, але не гарантують відсутності проблем зі здоров’ям під час польотів на Червону планету.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube