Десять реформаторських законів – саме стільки ухвалили народні обранці протягом останньої восьмої сесії роботи парламенту. Зокрема, приватизація держмайна, нацбезпека, лібералізація валютного ринку, і головне – закон про Вищий антикорупційний суд. Але все ж таки на канікули пішли з боргами.

Народні депутати не встигли проголосувати за виборчу реформу. Ще у листопаді парламент, на диво, зібрав рівно 226 голосів на перше читання виборчого кодексу. За два тижні подали 4,5 тисячі поправок. Але за дві сесії так і не встигли ухвалити в цілому.

Читайте також: Atlantic Council: Изменит ли что-то новый антикоррупционный суд?

Законопроект пропонує змінити стару виборчу систему, створену під Віктора Януковича. А саме – скасувати мажоритарку, замінивши її відкритими списками з регіональними округами. Тобто кожен українець зможе голосувати не просто за партію, яка продає топ-номери у своєму списку, а окремо за кожного кандидата, і таким чином самостійно формувати список партії.

Не змогли нардепи домовитися і про оновлення Центральної виборчої комісії. Адже у 13-ти членів сплив строк перебування на посаді ще чотири роки тому. А на голову ЦВК – Михайла Охендовського – відкрили кримінальне провадження.

Подання на нових кандидатів Президент України вніс на початку року. Але на 13 вільних місць запропонував 14 кандидатів. Ще й у переліку не було представника від "Опозиційного блоку". Тож під час сигнального голосування не змогли порозумітися навіть фракції коаліції – БПП та "Народний фронт".

Нарфронтівці категорично відмовилися голосувати, бо подання не відповідає резолюції ПАРЄ. А там чорним по білому написано, що в оновленому складці Центрвиборчкому мають бути представлені усі фракції українського парламенту, а кандидатів має бути не більше 13-ти за кількістю вільних посад.

До останнього "Блок Петра Порошенка" намагався протягнути голосування. Навіть відмовились від одного зі своїх кандидатів – Ольги Лотюк. Теж саме запропонували зробити і "Народному фронту", аби залишити одне вільне місце для "Опоблоку", який зможе подати свою кандидатуру пізніше. Втім відкликати "зайвих" кандидатів може лише Президент України. А Петро Порошенко у той час перебував на саміті НАТО у Брюсселі. 

Читайте також: Влада просто патологічно не здатна нічого нормально і цивілізовано вирішити

А ще нардепи не зробили перший крок до зняття з себе депутатської недоторканності. Попередньої сесії вони внесли законопроект до порядку денного. І відправили до Конституційного суду. І в червні отримали висновок – законопроект не суперечить Конституції. Але в профільному комітеті в останню мить вирішили перенести його розгляд на вересень. А тоді буде лише перше читання. Бо ще через одну сесію, а це не раніше весни 2019-го нардепи голосуватимуть за законопроект в цілому. І тоді мають назбирати конституційну більшість – 300 голосів.

Також парламент не дозволив НАБУ самостійно займатися прослуховуваннями під час розслідувань. Законопроект просто не поставили на розгляд. Адже зараз головний антикорупційний орган країни має просити дозволу у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (а як відомо конфлікт між Ситником та Холодницьким триває) або у Служби безпеки України. Полегшити роботу Антикорупційного бюро вирішили після заяви Генпрокурора Юрія Луценка, що НАБУ незаконно прослуховує 140 чиновників.

Тож усі ці законопроекти нардепи відклали на початок наступної сесії, яка розпочнеться у вересні. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram