Ви ніколи не помічали схожості між цими містами?

Агов, що справді спільного між портовим Севастополем і близькосхідним Єрусалимом?

У Севастополі так само, як і в Єрусалимі, поєдналася велика кількість неоднакових і резонуючих між собою факторів.

Розберімося.

Єрусалим – священне для трьох релігій місто, а Севастополь – місто зі спеціальним статусом.

І, можливо, цей спеціальний статус для українців не такий важливий, як паломницькі місця Єрусалима, але він важливий для розуміння кримської геополітичної проблематики.

А суть цього статусу в тому, що мер Севастополя не обирається населенням, а напряму призначається президентом України. Як на мене, то вже під час узгодження цього статусу в Конституції, укладачі розуміли: Севастополь – це «swing city» через віддаленість, домінуюче російське населення та іноземний військовий контингент. Просто згадайте, як голгофою українського Криму був Чорноморський флот, перший форпост російської анексії у 2014 році.

Як Єрусалим розділений між євреями й арабами, так само і Севастополь розділений між українцями і росіянами. За даними перепису 2001 року, в місті українці становили 22%, а росіяни – 71%.

Читайте також: Коротка історія української національної еліти

Як в Єрусалимі є контрольно-пропускні пункти, так і в Севастополі є військові бухти, де з 1991 року стояв об’єднаний українсько-російський флот, а з 1997-го – на законних правах розташовується російська частина Чорноморського флоту. Населення Севастополю і Єрусалиму постійно бачило і продовжує бачити гармати і солдат, гуляючи рідними вулицями.

У Єрусалимі, як і в Севастополі, існує мовна розбіжність. Люди в Криму говорять українською, російською, кримськотатарською мовами. Більшість – російською. Ні для кого це не секрет. Але не потрібно сприймати це немов визначальний факт – за часи незалежності кримчани, в тому числі етнічні росіяни, сприймають українську, як білінгви та можуть нею розмовляти. Та просто лінуються. Треба розуміти, що культурний ґрунт української ментальності та культури був закладений в кримському середовищі доволі глибоко. 

На жаль, я ще не був в Єрусалимі, але був у Севастополі.

Чесно кажучи, Севастополь – не таке гарне місто, як Київ, Львів чи Одеса, але також цікаве, комфортне і захоплююче. У цьому місті, безперечно, є свої прикраси і особливості.

Севастополь – це поєднання південної архітектури з радянським туристичним монументалізмом. У місті більшість будинків – білого кольору (гадаю, що білий менше притягує пекуче сонце влітку), а самі будинки заплетені виноградом.

Севастополь – це поєднання невеличких гір, заток, бухт та портових кранів. Окрім природних видів, у місті є привабливі залишки історичного Херсонесу.

Севастополь, тим не менше, складний за своєю інфраструктурою. Тут є багато розрізнених між собою частин. Багато високих мисів і висот. За своє місце біля шосе українськомовні дорожні знаки скрізь конкурують з російськомовними.
Їдеш машиною на височині над Балаклавською бухтою і бачиш темно-синє море, невеличкий оазис з великими човнами, а на протилежному березі – білі «хрущьовки». Напевно, дітлахи стрибають прямо у море з вікон радянських багатоповерхових будинків. І це вражаючий мікс краси моря і урбаністичних ландшафтів.

Читайте також: Україна як пустеля: звільнитися від орієнталістського міфу

І коли Крим повернеться додому, тоді в цій бухті на великих човнах будуть майоріти українські прапори. Українське «Артемівське» розіллють в келихи вродливих моделей на приватних яхтах.

Коли Крим повернеться додому, в Ялті – неймовірно красивому місті з пальмами – потрібно буде зробити великий концерт на кшталт «Монстри року», який проходив у Москві в 1991-му, коли Радянський Союз в буквальному сенсі розвалювався на окремі національні республіки.

Нехай президент України, при якому буде повернений Крим, проведе переговори з Coldplay, Depeche Mode, Scorpions, Кендріком Ламаром, Imagine Dragons, врешті-решт з Олегом Винником. Гадаю, з останнім буде найскладніше.

Грандіозний концерт з масштабними світовими артистами, відкриття представництв таких великих компаній, як IKEA, Starbucks, H&M, завезення світового хіпстерського журналістського пулу – річ яскрава і потрібна для відкритого, нового Криму. Цим Україна покаже приклад, як потрібно бути трендовою державою.

Такими повинні бути перші кроки для України, коли спільна мрія, або краще сказати – спільна ціль – здійсниться. Тоді весь Крим, разом з українським Єрусалимом, перетвориться на українське Монако.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram