Вступна кампанія до навчальних закладів України завершилася. За даними Міносвіти, цього року заяви на вступ до вишів подали майже 100 тис. абітурієнтів. Тепер до 1 серпня слід чекати відомостей про те, як між ними буде розподілено місця державного замовлення. У 2018 році, відповідно до постанови Кабміну, держзамовлення було зменшено на 10%, і змінено його структуру. Як ці та інші зміни позначилися на вступі до аграрних вишів України, iAgro розповів Станіслав Ніколаєнко, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП).

Попит на аграрних спеціалістів в Україні є. У цьому році під час розподілу «порозбирали» випускників усіх спеціальностей. А до 5 курсу практично розподілили їх іще до того, як вони закінчили університет. Половина студентів-аграріїв працювали ще до завершення навчання.

Найбільш затребувані – ветеринарні лікарі, далі йдуть агрономи і спеціальності, пов’язані з тваринництвом. Крім того, дуже багато абітурієнтів бажають навчатися за економічним напрямком. Але, на жаль, уряд практично не надає державного замовлення на економіку, зовнішньоекономічну діяльність і менеджмент. І цим свідомо знищує підготовку фахівців для аграрного сектору – економістів, бухгалтерів і менеджерів.

Уряд своєю постановою «Про  державне замовлення» на цей рік визначив, що не скорочуватиме аграрні спеціальності, а на магістратуру навіть буде збільшення на 0,9%. Але в нас, навпаки, набір до магістратури зменшився на 16%. При цьому держзамовлення щодо магістрів скорочено на агрономію, садівництво, захист рослин, якість і безпеку харчової продукції, економістів, менеджерів.  На сім економічних  спеціальностей виділили лише 70 місць – навіть по одній групі не можна набрати. Тобто, у держзамовленні спостерігається повна дезорієнтація.

Читайте також: 6 советов: на что обратить внимание при поступлении в иностранный вуз

Також прописано норму, що не можна перекидати чисельність студентів зі спеціальності на спеціальність. Хоча в університеті є умовно така можливість. Скажімо, в мене є 46 інженерів. Ми могли б набрати 40 інженерів, а 6 інженерів передати на захист рослин або на агрономію. А я не можу цього зробити, тому що заборонено. А чому заборонено, зрозуміти неможливо. Багато говориться про автономію університетів, але реальної автономії у них немає.

Руйнує українську освіту й підхід до вступної кампанії в рамках широкого єдиного конкурсу. Ще за 10 днів до завершення вступу було подано 600 заяв на ветеринарію на базі шкільної освіти, а з села – всього лише 25. Сільські діти навіть документи на ветеринарію не подають. І знаєте, чому? Тому що вони конкуруватимуть в єдиному списку, де абітурієнти-містяни виграють в них. Потім таким дітям пропонуватимуть йти на контракт. А в них банально немає грошей.

Раніше закон про пріоритетний соціальний розвиток села надавав квоту – в кожному університеті повинно навчатися не менше 30% сільських дітей, у педагогічних вишах – 50%, а сільськогосподарських – 75%.  НУБіП раніше мав за цим показником 60-70%, а тепер «з’їхав» на 30%.

Через ці правила прийому й існуюче держзамовлення відбувається геноцид по відношенню до дітей із села. Наприклад, в університеті зараз на 1 курс на базі школи є 6000-6500 заяв, а сільських дітей, які мають пільги, з них лише 650. Тобто, 10%, а повинно  бути хоча б 50-60%.

Чи великий конкурс на аграрні спеціальності в порівнянні з загальноекономічними? У цьому році  конкурс на ветеринара величезний: на 90 місць вже є 600 заяв. Це приблизно сім осіб на одне місце. На економічні спеціальності набагато менше, вони сьогодні не в пріоритеті. Але не тому, що немає бажаючих, а тому, що немає держзамовлення – лише контракт. На агронома конкурс 1 до 3-4, і він збільшується. У 2017 році на 1200 місць ми мали 9000 заяв. Цьогоріч за 10 днів до закінчення прийому документів уже було 7000 заяв на таку ж кількість місць. Існує попит на юридичну спеціальність і за напрямком «Управління інноваційними та міжнародними проектами».

А ось конкурс на лісові спеціальності суттєво знизився: 2-3 людини на місце. І це при тому, що лісовий факультет у НУБіП – найкращий в Україні. Чому абітурієнти не йдуть? Тому що з недавніх пір заборонили працювати в лісництві сім’ями.  Уявіть собі: в Карпатах живе родина. Батько може бути лісівником, а син вже не може. А куди ж йому подітися? Та й невістка бухгалтером теж не може бути. І це при тому, що зарплати у лісовій галузі – копійчані.

Читайте також: В МОН назвали ТОП-5 самых популярных специальностей и вузов

У цілому по університету на вступній кампанії 2018 року матимемо конкурс 10-11 осіб на одне місце.

Університет співпрацює з бізнесом.  На кожному факультеті є Рада роботодавців, яка складається з успішних у цій галузі підприємців, багато з яких закінчували НУБіП. Вони допомагають визначити, кого, як, скільки годин, за якими темами і з яких предметів готувати. Бізнес потребує різних спеціальностей – інженерів, енергетиків, агрономів та агробіологів.

На думку бізнесу, для випускників важливою є, перш за все, якісна практична підготовка. Бізнес очікує від них вміння працювати на приладах і аналізувати виробничі процеси. Рада роботодавців регулярно переглядає навчальні плани. Наприклад, приходить роботодавець і каже: «Ви готуєте в такому-то напрямку студентів, але нам необхідно, щоб вони працювали на таких-то приладах». І допомагає придбати це обладнання. Таким чином прогалина в підготовці усувається.

Уряд повинен переглянути постанову про державне замовлення, зняти обмеження щодо  перекидання зі спеціальності на спеціальність, і визначити, що це має право робити сам університет за узгодженням з роботодавцями. І обов’язково на такі галузі, як ветеринарія, агрохімія, інформаційні технології, економіка, менеджмент потрібно додати хоча б 5 тис. місць.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram