Завтра, 30 липня о 10.30 біля спорткомплексу "Авангард" у Києві відбудеться церемонія прощання з однією з ікон українського хокею – багаторічним воротарем київського "Сокола" і збірної України Юрієм Шундровим.

Тим, кому вболівальники у зіркові для "Сокола" 80-ті присвятили заряд "Юра Шундров на воротах, он сильнее Третьяка".

І то ж були не просто слова, бо, приміром, у 1988-му, напередодні Олімпіади в Калґарі сильнішого за Шундрова голкіпера не було в усьому есесері. І відповідно в збірну, яка мала їхати на Ігри, повинні були взяти саме Юрія. Але не взяли. Через клубну приналежність. У ті часи збірну есесера з хокею формували на базі ЦСКА. Представників решти клубів брали лише в тому випадку, якщо вони на дві голови сильніші за армєйцев маскви.

Читайте також: "Большой спорт – это всегда большая политика. И большие деньги. Электоральные качели", – Мочанов

Власне, Шундров мав не одну пропозицію з Москви, але хоч і приїхав до Києва з Пєнзи, прикипів до "Сокола". І був з ним зокрема й у важкі часи після розпаду есесеру.

У 1999-му Шундров 43-річним відіграв на першому для України чемпіонаті світу в елітному дивізіоні. І відіграв пристойно, з пристрастю, з серцем, як і команда в цілому.

...У 80-ті, надто після 1985-го, коли "Сокіл" здобув бронзу чемпіонату есесер, на його домашні матчі квитків не можливо було дістати. Палац спорту тріщав. І так було на кожному поєдинку, не дивлячись на те, хто суперник.

Завтра з Шундровим прощатимуться поруч із мурами споруди, яку можна вважати символом руїни українського хокею. Спорткомплекс "Авангард" закрили на реконструкцію ще восени 2011-го і не зробили нічого понині.

Але воно, мабуть, символічно, що людину, яка була одним із символів українського хокею, проводять в останню путь з місця, яке найліпше ілюструє занепад цієї гри в нашій державі.

Читайте також: "Дайте лід!". Київ втрачає льодові арени, а сотні дітей місце для тренувань

На Шундрова ходили тисячі, а попрощатися прийдуть кілька десятків. У ліпшому разі – сотня з невеликим. Дивуватися, на жаль, не варто, бо глорів, які вболівають за тих, хто успішний і хто перемагає, не цікавить минуле. Для них Шундров, Степанищев, Ісламов, Богданов – перегорнена сторінка. Як і "Сокіл", долею якого заклопотані одиниці. Як і хокей, якого в нашій державі по суті нема.

Таке життя...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram