Українці кинули виклик сфері обслуговування: хочуть, щоб у магазинах, аптеках і ресторанах цінники та меню заповнювали державною мовою, а з динаміків лунала українська музика. Тому пішли скаржитися до Держпродспоживслужби.

Найактивніші – на півдні

Цікаво, що найбільше скарг на обслуговування російською отримали в південній, Херсонській області. «Протягом січня – липня до нашого управління надійшло 66 звернень. А торік їх було 26. Переважно скаржаться на російську в магазинах і закладах громадського харчування», – відповів на запит «КРАПКИ» начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Сергій Шевченко.

У Кіровоградській області 19 звернень. Скаржаться на меню

У Кіровоградській області торік було 19 звернень. Три з них стосувалися обслуговування споживачів в аптеках і ресторанах. А якось поскаржилися на російськомовні послуги телекомунікації. «Найбільше звернень – 15 – стосувалися меню в кафе та ресторанах. Ми провели 14 позапланових перевірок, проте порушень не виявили: інформація в меню надавалася згідно із законодавством про мови. А от у січні – липні звернень щодо російської мови не було», – сказав нам начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Ігор Бойчук.

Пояснили системною помилкою

Несподівано у «мовну халепу» потрапили два кінотеатри. Це сталось у Рівненській області.  Один знаходиться у ТРЦ «Ера», інший – кінотеатр «Україна». «Пильні глядачі помітили, що на моніторі під час вибору квитківчастина написів відображалася російською мовою. Директор ТОВ «М-кіно» пояснив, що запис з’явився через помилку програмного забезпечення і є поодиноким. На момент розгляду звернення фахівці товариства намагалися усунути технічні несправності. А торік звернень щодо мови в нас узагалі не було», – каже начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області Володимир Лазарчук.

У Коростені на кафе поскаржилися Гройсману

Майже анекдотична історія трапилася в Житомирській області. До привокзального кафе «Хвилинка» у Коростені зайшов львів’янин і попросив обслуговувати його українською, проте до нього не дослухалися. Тож на «неякісні послуги» чоловік поскаржився на гарячу урядову лінію. «Вокзал – це обличчя міста. І якщо там панує російська, то чим це тоді не Росія? Вжийте заходів», – зажадав пан від урядовців.

Читайте також: Казанжи: Ми вирвалися. Як би не тішили себе надіями друзяки "руського міру"

У місцевому управлінні Держпродспоживслужби кажуть, що чоловік мав залишити скаргу в кафе у Книзі відгуків та пропозицій. Проте він цього не зробив. «Тому ми не можемо провести позапланову перевірку», – пояснив начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Олександр Шпита.

Звернення є, а от порушень не знаходять

У Полтавській області кажуть, що тільки цього року зафіксувати шість звернень. «Упродовж 2018-го до нас надійшло п’ять звернень щодо обслуговування російською у закладах громадського харчування і одне щодо обслуговування в магазині. Торік було одне звернення щодо обслуговування російською у магазині. Проте на сьогодні законом прямо не встановлено вимогу обов’язкового спілкування українською мовою для працівників суб’єктів господарювання. Тому за наслідками позапланових перевірок порушень вимог чинного законодавства про захист прав споживачів не виявлено», – пояснив «КРАПЦІ» начальник Головного управління Держспоживслужби в Полтавської області Геннадій Пікуль.

В Тернопільській області чатують

В Держспоживслужбі Тернопільської області готові захищати мову та споживачів. Проте кажуть, що за останні два роки жодна людина не поскаржилася до них на обслуговування російською. «За період 2017 – серпень 2018 звернень громадян стосовно порушень прав споживачів щодо обслуговування в аптеках, закладах харчування та інших громадських місцях російською мовою – не надходило», – уточнює «Крапці» перший заступник начальника Тернопільської Держпродспоживслужби Володимир Богоніс.

Все гаразд із мовою і в Вінницькій області. Там, за словами начальника Григорія Сидорука, звернень від споживачів немає. «Інформацією про заклади, в яких обслуговують російською мовою, наше управління не володіє. Та не створює у процесі своїх повноважень», – каже нам Сидорук.

Немає проблем із мовою в Закарпатській, Луганській, Запорізькій, Івано-Франківській та Донецькій областях, За останні два роки жодних звернень до контролюючого органу не надходило.

«За мовні права борються активніше»

Одним з перших, хто почав ламати мовну стіну у сфері послуг, був викладач Львівського університету Святослав Літинський. В 2012 році чоловік купив пральну машинку Samsung, у якої був відсутній український інтерфейс. На суди пішло майже два роки, та тепер завдяки Літинському ми маємо «українську» побутову техніку, бо потім і інші виробники почали маркувати українською. Після цього чоловік позивався до керівників Нацполіції та глави МВС Арсена Авакова, відомих торгівельних мереж, Верховної Ради, Кабміну та Укрзалізниці щодо спілкування російською. І більшість судів виграв.

Нам Святослав розповів, що тепер українці активніше захищають право на мову. «На мою думку, українці значно активніше почали боротися за свої мовні права. Вони вже не бояться цього робити. Яскраві приклади – судовий позов бійця АТО до представників супермаркету або позовжителя Києва до магазину «Варус», – каже нам Святослав.

Він додає, що відсутність скарг в деяких областях може означати, що проблема вирішується на місці діалогом або зверненням у Книзі відгуків та пропозицій. «Не виключатиму, що деколи люди не хочуть витрачати час на звернення до Служби», – уточнює експерт.

Також, він пояснив нам, чому одні управління Держпродспоживслужби знаходять в російськомовних меню порушення, а інші – ні.

«Станом на сьогодні дійсно склалося неоднозначне законодавче обґрунтування. Це пов’язано з тим, що мовний закон «Про засади державної мовної політики» був скасований, а новий не прийнято. Попередній був дуже не справедливий щодо української мови, однак деякі його норми таки допомагали вигравати позови. Станом на сьогодні є лише стаття 10 Конституції («Державною мовою в Україні є українська»). Нещодавно ми запропонували правки в законі про маркування харчових продуктів», – каже Літинський.

Питання відпаде, коли домовимося

Мова, кажуть політологи, зараз викликає багато емоцій. Проте чіткого бачення вирішення українсько-російського питання немає досі. «Це питання, яке викликає емоцію. Мотиви, чому українці пишуть скарги, можуть бути різні. Наприклад, патріотичний підйом. Але питання мови відпаде, коли ми вирішимо, на якій основі ми об’єднуємося – на основі мови або території, або ж економічних основ. Є нації, які об’єднуються з приводу культурних основ, як німці, наприклад. А є ті, які об’єднуються на основі територіальної ознаки, як в Сполучених Штатах Америки», – пояснив нам політолог Вадим Карасьов.

Від італійця пішли офіціанти через російську мову

Одним з найгучніших скандалів на «мовній темі» стала історія з піцерією у Запоріжжі. Там власник кафе Trattoria Fabrizio італієць Фабріцио запропонував персоналу обслуговувати відвідувачів українською. Після цього більшість працівників звільнилася.
“Запоріжжя. Продається відомий ресторан. Прийшов новий господар, поспілкувався з персоналом і каже: “Ви професіонали. Хочу, щоб ви залишилися. Трохи збільшимо зарплатню, але є одна умова – обслуговування клієнтів українською”. У людей обурення: “Почему на украинском?” Короче, більшість звільнилися, але новий персонал за об’явою виявився не гіршим. Думаєте новий власник западенець, з гір спустився? А ні, він італієць. Приїхав і вклав гроші в ресторан”, – написав тоді знайомий Фабріцио Олексій Майсейко.

Читайте також: Чергове свідчення української культурної самодостатності

Місцевим журналістам італієць розповів, що одружений 10 років на жінці з Запоріжжя. Тепер переїхав в Україну та вчить українську. Вже знає декілька фраз.

А от власник невеличкої київської кав’ярні Олексій П., якого ми запитали –як він ставиться до того, що українці вимагають обслуговувати не російською, пояснив так: «Коли до мене звертаються українською, я відповідаю так само. Якщо хочуть говорити російською, то я підтримую розмову на цій мові. Я зацікавлений в тому, аби до мене приходили клієнти. Тому, якщо хочеш будувати бізнес, то варта пам’ятати – клієнт завжди правий».

Власник кафе Trattoria Fabrizio італієць Фабріцио запропонував персоналу обслуговувати відвідувачів українською

Що в шнших областях

У Сумській – чотири звернення

Чотири звернення зафіксували цього року у Сумській області, торік їх було дев’ять. «Під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду до суб’єктів господарювання, фактів обслуговування російською ми не виявили», – відповів нам перший заступник начальника Держпродспоживслужби Євген Лазоренко.

Львівська область – три звернення

А от у Львівській області з приводу чужомовних меню звертались лише тричі. «Мова йшла про російськомовні цінники в торгових мережах. Ще два звернення були у серпні – щодо російськомовних пісень в громадському транспорті. Зараз вони розглядаються», – розповів «КРАПЦІ» начальник Держпродспоживслужби Львівської області Євгеній Баркит.

Він уточнив, що торік було два сигнали – про те, що цінники товарів було оформлено російською. Керівників підприємств оштрафували на 170 грн.

На Київщині – два порушення

В Київській області цього року було чотири звернення від місцевих жителів щодо порушення законодавства про мову. Всі – у суб’єктів, які торгують вроздріб продовольчими товарами. «Ми провели позапланову перевірку, у двох випадках порушень не виявили, а ще двоє обслуговували продавців російською. Ми їх оштрафували. Торік було одне звернення. Ми оштрафували інтернет-провайдера», – відповіла на наш запит начальник Держпродспоживслужби Київської області Олена Матвієнко.

Хмельницька – два звернення

У Хмельницької області нам розповіли, що два випадки були лише минулого року.

«У березні минулого року споживач поскаржився, що в магазині продавець спілкувалася із ним російською. Але забув вказати, де саме це сталося. А на наш лист, в якому ми просили уточнити адресу, не відповів. Тому ми не мали змоги провести перевірку. А друге звернення було у травні, і надійшло на урядову «гарячу лінію». Ми надали роз’яснення згідно чинного законодавства», – розповів «КРАПЦІ» начальник Держпродспоживслужби Хмельницької області Василь Грушко.

На Черкащині – російські цінники

На Черкащині, кажуть в обласному управлінні Держпродспоживслужби, цього отримали два звернення. “У першому випадку – цінники в одному з магазинів були російською. Ще одна скарга – на спілкування продавця російською. Ми склали акти та видали приписи», – каже начальник управління Держпродспоживслужби Черкаської області Альона Бойко.

В Чернігівській – торік дві скарги

В Чернігівській області цього року скарг не було взагалі, проте торік один зі споживачів звернувся до відомства. Пояснив, що його у двох закладах харчування обслужили російською. «Цей факт підтвердився на одному підприємстві», – уточнює в. о. начальника Держпроспоживслужби Чернігівської області Сергій Чаплієв.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram