Чергове свідчення української культурної самодостатності
Оце подумалося, що українська морська бібліотечка зі світової класики мариністики потихеньку наповнюється.
Є вже головна книга всіх моряків – "Мобі Дік" Мелвілла.
Є всі три томи про капітана Блада Рафаеля Сабатіні. Дуже показова історія про те, що українці нікуди не поспішають, але від них не втечеш – кожен наступний том через 30 років перекладав уже інший перекладач.
Є "Навколосвітня подорож вітрильником наодинці" Слокама, яку ми перекладали бригадним методом вдев'ятьох (!).
Читайте також: Книжник на борту: автор найвеличнішої книжки людства після Біблії та "Одіссеї"
Є "Зроби це, або помри" Конрада – найвідоміші його повісті в перекладах 1920-х років.
Є, звісно, "Морський вовк" Джека Лондона.
Є навіть такі несподівані книжки, як арктичні щоденники Конан Дойля, який ходив судновим лікарем на промисел тюленів під Шпіцбергеном – "Небезпечна робота".
Чи перекладена з російської "Солона крига" Конецького.
Чи аж дві біографічних книжки про Джона Поля Джонса, виданих на американські гроші до ювілею штурму Очакова, щоб нагадати про наших спільних героїв.
І Тур Геєрдал, перекладений нарешті з норвезької.
Читайте також: Класик англійської літератури польського походження з українського Бердичева
Тепер ось уже є "Острів скарбів" Стівенсона. Скоро буде "Терор" Дена Сіммонса й "Зухвалі капітани" Кіплінга.
І чотири (!) різних переклади "Серця пітьми" Конрада, що вийшли впродовж одного року. Я не знаю, що подумав про це Конрад, якщо він досі відслідковує свою бібліографію.
Подивишся на цей список, погладиш себе по пузу й не станеш коментувати заяв відставної кози маримана, що в укрАінском язикє нєт ніабхадімих морскіх слов. Аякже.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки