Народні обранці ще минулого року дали добро на посилення контролю за дотриманням правил паркування. Схвалений законопроект набуде чинності 27 вересня, а відтак муніципальні інспектори по-новому складатимуть на порушників протоколи і дозволятимуть евакуацію авто.

Згідно з Законом паркування коштуватиме водієві 510 гривень, якщо машина перешкоджає руху пішоходів або інших транспортних засобів, або зупинилася на смузі для громадського транспорту. Максимальний штраф загрожуватиме тим, хто залишить автомобіль на місцях для людей з інвалідністю. За це стягуватимуть 1020 гривень.

Читайте також: "Я не здивуюся, якщо за якийсь час в Києві почнуть обвалюватись будинки", – громадський активіст

З одного боку ініціатива досить правильна, адже проблема паркування у великих містах дійсно наболіла і турбує кожного з нас вже багато років. Втім тут потрібно визнати, що в цьому випадку винні у неналежному паркуванні не так водії автівок, як місцеве керівництво, яке не забезпечує належної кількості паркомісць.

До прикладу, у Львові, особливо в центрі міста, штрафувати за неправильне паркування можна чи не кожного п’ятого водія. Але знову ж таки – власники автомобілів просто вимушені саме незаконно паркуватися, бо іншого міською інфраструктурою просто не передбачено. Місцева влада з року в рік обіцяє побудувати в центрі міста щонайменше три підземні паркінги, але справа далі обіцянок не доходить, а замість реальних ініціатив з’являються здебільшого міфічні проекти. В результаті маємо хаос – водії не мають де поставити своє авто, а пішоходи часто не можуть безперешкодно пройти тротуаром.

Складається враження, що міська влада готова дати дозвіл на будівництво місць для паркування лише для підприємців, які згодом і формуватимуть ціну за паркування. Яскравим прикладом цього є бажання місцевої влади за будь-яку ціну побудувати підземний паркінг біля Львівського національного університету імені Івана Франка – там чітко простежується бажання окремих інвесторів заробити гроші, попри небезпеку руйнування одного з найдавніших і найкращих університетів України…

Очевидно, що для того, аби навести лад у сфері паркування міській владі потрібна багато й інтенсивно попрацювати, починаючи з малого. Зокрема, спершу потрібно вести мову про дорожню розмітку для паркування, оновлення дорожніх знаків, зусилля, спрямовані на справну роботу паркоматів в зоні доступу 100-200 метрів. Ну і звісно просто необхідно детально розплановувати логіку транспортної системи на багатолітню перспективу, а не в стилі популізму. Так, необхідно чітко визначити зони центральної частини міста, які варто звільнити від приватного транспорту, а згодом чітко визначити місця, де б можна було безпечно і без шкоди для громади міста й для історичного середовища спорудити великі підземні паркінги.

Зараз же у Львові, згідно з договорами з операторами паркування, є 2811 паркомісць. Втім очевидно, що цього замало, адже у самій міській раді озвучують цифру у потребі 7000 паркомісць у центральній частині міста.

Переконаний, що Львів – це тільки дуже яскравий і найближчий для нас приклад проблем з паркуванням, насправді ж дуже схожі проблеми є у більшості міст України. Тому перед тим, як почати боротися з неправильним паркуванням необхідно забезпечити належну кількість місць, де можна залишити власне авто.

Читайте також: Як зупинити транспортний колапс у Києві?

Щодо контролю за паркомісцями з вересня, то кожен орган місцевого самоврядування буде створювати відділи інспекторів із паркувань. Очевидно, що це потягне додаткові витрати з місцевого бюджету (тобто з грошей мешканців міст). В ідеалі, а нашій країні до цього далеко (це не драматизм, а, на жаль, реалії), – в інспектора має бути певна форма, посвідчення, фотоапарат, планшет для фотовідеофіксацієї з прив’язкою до GPS-координат і навіть принтер, який буде відразу друкувати постанову.

Інше питання, яке виникає – як формуватиметься база даних власників транспорту – передовсім це стосується автомобілів на іноземній реєстрації. На місці виписати протокол власнику, а не водію, сьогодні є досить проблематично. Відповідно, у реєстрі має бути база з доступом до інформації про власника таких транспортних засобів.

Роботи ще дійсно багато, але переконаний, що працювати в цьому напрямку потрібно виважено, без зайвого піару та враховуючи усі чинники – зі сторони водіїв, пішоходів, архітектури міст тощо.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram