Що мене дійсно вразило вчора під час поїздки українських послів до зони Операції об’єднаних сил (у порядку появи протягом дня):

– перший в світі позашляховий автобус TORSUS, який придумали та розробили українці. Про них нещодавно писала Українська правда. Крута історія. Гугльніть і почитайте. Я їх теж знаю. Тепер познайомився з їхнім дітищем. Частину послів везли на ньому від МЗС до військового летовища. Потужна техніка з космічним дизайном. Було б круто, якби нею возили не послів, а солдатів;

Читайте також: Зачем оккупанты устроили бессмысленный штурм позиций ВСУ под Желобком

– відповідь одного підполковника на запитання про те, якою є найбільша користь від американських та канадських курсів для молодших командирів з його підрозділу. Він сказав: "Їх там вчать не боятися самостійно ухвалювати рішення і вибудовувати відносини із своїми підлеглими". Це супер важлива зміна і сподіваюся, що вона дійсно відбувається;

– слова Порошенка в Авдіївці про два крила: збройні сили і дипломатичну службу для боротьби із злими рашенами. Якось воно так душевно прозвучало. Загалом він явно правильно постійно їздить на Донбас і займається вирішенням конкретних питань. Це важливо і для військових, і для місцевих;

– житловий квартал у Авдіївці. Я відірвався від групи і пройшовся тихою вулицею. Підслухав декілька розмов тьоть і бабульок під під’їздами. Не претендую на глибинний аналіз, але з урахуванням попередніх знань враження таке: цю бідність і традицію мислення не знеболиш комунікацією, зробленою в умовах демократії. Спрацюють сила і гроші;

– командувач Об’єднаних сил Наєв. Харизматичний генерал, готовий брати на себе відповідальність і ухвалювати рішення. Це важливо на війні. Бачив наживо і спілкувався вперше, тому знову не претендую на повноту аналізу, але перше враження - крутий;

– запевнення Наєва стосовно волонтерів в зоні ООС. Я запитав про нещодавній скандал з проектом інструкції про доступ волонтерів до ООС. Він детально пояснив, що відбулося. Сказав, що до продовження взаємодії з системними відповідальними волонтерами в ООС готовий;

- українська армія в зоні бойових дій. Це вже сила. Небо і земля порівняно з 2014. Але коли дізнаєшся дані концентрації російських окупаційних військ на Донбасі та вздовж нашого кордону, їхні технологічні можливості, то особливо гостро хочеться, щоб наша армія якнайшвидше вирішувала купу своїх проблем і ставала ще сильнішою. Маємо бути реалістами щодо воєнних сценаріїв розвитку подій;

- багато з почутого щодо деяких нюансів поведінки росіян, наших бойових заходів і ситуації на непідконтрольних територіях. Сказати можу таке: тримайте увагу на ситуації в Азовському морі та не дозволяйте нав’язати вам ненависть до українців на окупованій території Донбасу. Не обов’язково їх любити. Головне не ненавидіти. Це наша земля і наші люди. З конкретними особистостями будемо розбиратися після перемоги.

Читайте також: Осінь обіцяє бути гарячою: три сценарії Путіна для України

Отак і з’їздили. На прощання з’їв два військових бутерброди батон-сир-ковбаса (до бутерброду алкоголь не наливали, що теж вразило), послухав дві прикольні історії про російського агресора на Донбасі, запиляв селфі з командувачем і з думками про синергію між дипломатами та військовими попросив його дипломатично: "Бийте їх".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram