Це дуже схоже на втручання у професійну діяльність і особисте життя відомого журналіста-розслідувача, а не на намагання провести чесне слідство.

Генеральний прокурор Юрій Луценко нещодавно зняв новий телевізійний ролик, де він у колі родини розповідає про закон і справедливість. Це не передвиборчий піар, це просто піар. Адже Луценко не збирається йти у президенти. Та скільки б грошей не витрачав генпрокурор на свій телевізійний імідж, одна безглузда дія може зіпсувати йому усе.

Читайте також: В Генпрокуратурі вийшли на Главу держави? – депутат

Попередники Юрія Луценка на посаді Генпрокурора не любили журналістів і телевізійні камери. Вони намагалися працювати тихо, спокійно роблячи свою справу, розкриваючи злочини або саботуючи розслідування. Луценко, навпаки, дуже відкритий генпрокурор. Він часто дає інтерв’ю, проводить прес-конференції, ходить на ефіри, знімає соціальну рекламу про Генеральну прокуратуру. Навіть добре говорить англійською: спілкується нею з дипломатами. Луценко – більше політик, ніж генпрокурор. І Генпрокуратура – це точно не те місце, де він хотів би закінчити свою політичну кар’єру. Юрій Віталійович залишатиметься у політиці і після звільнення з ГПУ.

Зараз цьому відомству приділяється набагато менше уваги: головні події відбуваються навколо формування Державного бюро розслідувань. Не вщухають пристрасті між Національним антикорупційним бюро і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. І, таке враження, що про ГПУ медіа забули.

Та нещодавно Генеральна прокуратура дуже голосно нагадала про себе і, на жаль, у звичний для себе спосіб. Четвертого вересня стало відомо, що ГПУ, завдяки ухвалі суду, отримала доступ до усієї інформації з телефону відомого журналіста-розслідувача і керівника програми "Схеми.Корупція в деталях" Наталії Седлецької. Слідчий ГПУ хоче перевірити телефон Седлецької за період у сімнадцять місяців, тобто півтора року.

Седлецька разом з іншими журналістами є свідком у справі про так званий офрекорд з керівником НАБУ Артемом Ситником і можливе розголошення ним державної таємниці у ході неформального спілкування з журналістами. Мова йде про події 2017-го року. Голова НАБУ відкидає звинувачення у тому, що він порушив закон. Генеральна прокуратура веде слідство у цій справі і намагається встановити істину.

Насправді ж проти Ситника давно вже шукають якийсь компромат і ця справа – подарунок і єдина зачіпка для його можливого звільнення, про яке так мріють багато наших високопосадових корупціонерів. Ситника дуже хочуть звільнити до того, як запрацює Антикорупційний суд.

Я теж є свідком у цій справі. Генеральна прокуратура викликала на допит Наталю Седлецьку, а пізніше і мене у грудні 2017-го року. Минуло дев’ять місяців після допиту – всі вже забули про цю справу. Але тут виявилося, що слідчий Генеральної прокуратури вирішив перевірити зараз телефон журналіста Седлецької, лаурета чисельних міжнародних нагород. І не за один конкретний день, коли, як підозрює Генпрокуратура, можливо, відбувалася зустріч журналістів з керівником НАБУ, а за півтора роки. Це викликало величезне обурення журналістів.

Бо це дуже схоже на втручання у професійну діяльність і особисте життя відомого журналіста-розслідувача, яка у своїй програмі регулярно зачіпає перших осіб держави, а не на намагання провести чесне слідство. Зрозуміло, що перед Генпрокуратурою поставлена задача розкрутити справу Ситника, але у ході слідства апетити прокуратури збільшилися. Тепер під пильним оком слідчих опинилася і робота відомого журналіста за 17 місяців.

Звісно, ніхто з журналістів не проводить розслідування по смс і не обговорює деталей по телефону. Отже, що саме сподіваються знайти слідчі, окрім приватної інформації про Седлецьку та географію її пересування за цей період, – незрозуміло. У мене є велика підозра, що прокуратуру цікавить безпосередньо програма "Схеми" і джерела, звідки її журналісти знаходять інформацію.

Чомусь дії прокуратури по відношенню до Седлецької пояснив не генпрокурор Юрій Луценко, а Андрій Лисенко – речник відомства. Мовляв, Седлецька – один із багатьох свідків у цій справі, її перевіряють, як і інших, і про жодне втручання у професійне і приватне життя журналіста не йдеться.

Читайте також: Порошенка не рятують пусті слова про антикорупційні успіхи – юрист

Але, як я вже казала, це справа про непублічну розмову з журналістами. Отже, які ще свідки, окрім журналістів, можуть бути у цій справі, – сказати важко. Та й серед тих свідків, про яких відомо, перевіряють лише небагатьох. Я теж є свідком у цій особливо важливій справі. І лише менш ніж годину тому дізналася, що і мій телефон також потрапив під цю перевірку – після початку ажіотажу. Ухвали суду я ще не бачила.

У черговий раз порада Генпрокуратурі – займіться роботою. Розкривайте злочини. Допомагайте поліції шукати вбивць Павла Шеремета. Не ганьбіться втручанням в професійне життя журналістів, не витрачайте на це свій і наш час.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram