Все ж люди в нас надзвичайно маніпульовані – до абсолютно шокуючих вчинків. Націоналісти, котрі голосно й жорстко критикують Європу за руйнівну міграційну політику, за дедалі частіші теракти ісламістів – раптом встають грудьми на захист такого ж ісламіста, такого ж мігранта і злочинця, котрий приїхав в Україну, а не десь у Францію.

Таке враження, що ні в кого не ввімкнулась логіка: що воююча країна є зазвичай тим правовим вакуумом, котрим поспішають скористатись всі, хто є поза законом як мінімум в сусідніх країнах, як не в цілому світі. І "засвічені" в спецслужбах США та ЄС бойовики ФДФЛ тут не дурніші за інших. На території України на сьогодні ховаються від західних спецслужб від 100 до 300(!) бойовиків ІДІЛ – таких самих, як Тумгоєв, громадян різних держав. В нас на сьогодні триває провадження щодо депортації 30-х таких самих ісламістів.

І тут виходить колона у вишиванках: "Не чіпайте! Давайте всіх ісламістів лишимо в Україні – нам явно мало інфільтрованих агентів ФСБ і відпочиваючих в Трускавці "ополченцев Л/ДНР"! Це страшний злочин – видавати бойовика будь-кому!". Що далі? Завтра вийдуть на мітинг з вимогою "Україна має стати всесвітнім притулком для ісламських бойовиків!"?

Читайте також: А не много ли у нас в стране спецслужб?

Насправді Тумгоєв заслужив на тяжке покарання вже за факт безсовісної маніпуляції ставленням українців до бійців АТО/ООС. Звісно, він не перший, хто до такого додумався. Першими взагалі зорієнтувались алкаші в переходах і пройдисвіти, що видурюють гроші у співчутливих громадян. Але він зробив то публічно і спробував прикрити брехнею про фронт злочини в складі терористичної організації, котра загрожує і Україні також – при тому, що 2 роки просидів під слідством із забороною виїздити, хоча таки раз з'явився в 40-ка км від Маріка вглиб наших територій. То аж ніяк не фронт і не участь у захисті України.

Але ні: це не Тумгоєву патріоти повертають притомність і повагу до України, в тому числі ногами. Ні, в них раптом винний Генпрокурор. Не 15 суддів, що на 8-х судах підтвердили депортацію. Не голова Міграційної служби, не голова СБУ – а рішення про депортацію приймалось керівниками всіх без винятку дотичних держструктур. Не Європейський суд у справах людини, котрий підтримав вирок. Не Інтерпол, що супроводжував весь процес і організовував депортацію. Конкретно Луценко.

Читайте також: Браво, Луценко, браво, ГПУ: четыре проблемы выдачи Тумгоева

Ну, добре. Тепер в Луценка буде імідж захисника України від ісламістських терористів і небезпечних мігрантів – щойно реалії дійдуть до розуміння українців. Питання в тому, чи дійдуть реалії до розуміння ініціаторів протестів? І коли це відбудеться? І чи дійде до них, що їх занедорого користає власне той ворог, за "співпрацю" з котрим (але результативна співпраця – звантажити державі-терористу затриманого терориста, що є її громадянином, але хотів відсидітись в Україні) ті тяжко лають Генпрокурора?

Я розумію: п'ятий рік війни, тяжке економічне становище, постійне психологічне напруження. Але спробуйте згадати публічні фрагменти звітів СБУ і РНБО за 2004-2013-й роки. Власне в частині загроз від ісламістів. Для України то більш ніж реальна загроза, і війна її хіба збільшила, але точно не зменшила.

Але ні: "атовця віддали катам ФСБ", а не "терориста віддали терористам під наглядом Інтерполу і ЄСПЛ". Не люблять в нас точних дефініцій. В них замало емоцій і жодного приводу рвати вишиванки на грудях перед камерами.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram