Щоб розмінувати територію Донбасу, знадобляться десятиліття. Так кажуть спеціалісти з розмінування, які знешкоджують землю, нафаршировану снарядами.

Ми і зараз, через 73 роки після закінчення Другої світової війни, досить часто чуємо повідомлення про те, що сапери вилучають вибухонебезпечні предмети. Тому проблема замінування сходу надовго залишиться для нас актуальною.

Коли почались бойові дії, групи розмінування ЗСУ почали працювати на звільнених територіях Донецької та Луганської областей.

А пізніше, трохи більше двох років тому, у нас з’явилися демінери. Це спеціалісти, які займаються гуманітарним розмінуванням – провдять технічне та нетехнічне обстеження, складают мапи, виявляють, маркують, готують документацію після розмінування, надають інформаціб громадам щодо гуманітарного розмінування і передають очищені території під контроль цивільної влади.

Це складна, тяжка і кропітка робота. На Донбасі працює міжнародна благодійна організація Halo Trust, яка саме і займається гуманітарним розмінуванням. Організація працює у 23 країнах світу і на невизнаних територіях. Її роботу спонсорують країни Євросоюзу та Сполучених Штатів.

В Україні штат працівників налічує 260 людей, з яких 170 – це демінери, тобто ті, хто безпосередньо займається розмінуванням.

Демінери – це не військові сапери. Їхнє завдання – знайти підозрілий вибухонебезпечний предмет, зрозуміти, що це, приблизно його ідентифікувати і далі інформація передається керівнику групи, відтак – фахівцям зі знешкодження. Демінери не займаються безпосередньо знешкодженням і знищенням.

Читайте також: Новости из зоны: Донбасс – осторожно, мины!

Серед демінерів немає волонтерів. Тут спеціальний відбір, режим, заробітна плата. Всі, хто не знає, що це за робота, лякаються. Тому вакансії демінерів постійно відкриті.

Як саме працюють демінери?

1. Етап швидкої оцінки. Група нетехнічного обстеження їздить у кожен населений пункт Луганщини та Донеччини і збирає інформацію на наявність мін, нерозірваних боєприпасів, касетних боєприпасів чи ще чогось. За результатами швидкої оцінки визначаються населені пункти, де є небезпека і потрібне нетехнічне обстеження;

2. Етап нетехнічного обстеження. Це ті ж самі групи, які збирають вже повну картину того, що тут відбувалося – як проходили бойові дії, де можуть бути боєприпаси, що це за вибухівка і так далі. За результатами складається карта з чіткими координатами тієї ділянки, яку будуть розміновувати;

3. Етап розмінування. Тут все залежить від конкретної ділянки розмінування. Розмінування протитанкових мін може тривати місяцями. При знешкоджені розтяжок застосовується скрупульозний пошук, зважають на безпеку співробітників.

Демінери працюють лише на підконтрольній Україні території. На окупованих територіях і в "сірій зоні" не працюють.

Але вже сьогодні можна сказати, що боєприпаси знешкоджуються тисячами – це і протитранспортні міни, і протипіхотні, і касетні, і боєприпаси, які не розірвалися, і боєприпаси малого калібру тощо.

Найбільша концентрація мінних полів знаходиться у буферній зоні.

Демінери ведуть свою базу постраждалих від розриву мін та інших боєприпасів. З травня 2014 по травень 2018 року зафіксовано 1 901 особа серед військових і цивільних, що постраждали. Цивільних – 712.

Загалом серед цивільних 53 відсотки постраждалих – це чоловіки, 47 – жінки і діти. Найменше потерпілих серед дівчаток – їх менше 2 відсотків, а ось жінок і хлопчиків приблизно порівну.

За даними Halo Trust, найчастіше люди підриваються внаслідок спроби перетнути лінію розмежування у недозволеному місці. Діти підриваються, коли знаходять боєприпаси і намагаються з ними погратися. Дорослі намагаються розібрати боєприпас, також потрапляють в небезпеку під час сільськогосподарських робіт.

У вересні у Верховній Раді зареєстрували законопроект про гуманітарне розмінування. Він конче необхідний, оскільки активізує роботи по розмінуванню, визначить відповідальну структуру і стандарти, встановить соціальні гарантії для демінерів/саперів, встановить правила роботи для приватних та міжнародних структур з розмінування, розробить правила маркування небезпечних місць. Відсутність законодавчої бази у сфері протимінної діяльності не дозволяє Україні ефективно використовувати не тільки наявні власні, а й ресурси неурядових профільних організацій, котрі вже працюють у нашій країні — міжнародних фондів FSD (Швейцарія), DDG (Данія) і HALO Trust (Великобританія). Там купа білих плям саме через неврегульованність законодавства.

Міни і нерозірвані боєприпаси впливають на життя двох мільйонів людей на сході країни. І це на сьогодні серйозна загроза для мирних жителів. Обмежений доступ до сіл, не можна повноцінно використовувати землі, є проблема зі збором дров для опалення.

І, щоб ви розуміли масштаби: станом на 1 січня 2018 року групи розмінування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ), піротехнічні підрозділи ДСНС знешкодили понад 325 тисяч вибухонебезпечних предметів на площі в 260 квадратних кілометри. А це всього-на всього лише 3,7 відсотки від потенційно небезпечної території!

Читайте також: Грабунки та вбивства: на Донбас повертаються "козаки"

На повне розмінування, на думку експертів, піде не один мільярд доларів і, з нинішніми темпами, багато десятків років.

Нам допомагають країни Євросоюзу і США. Донорські організації протягом чотирьох років виділили 26 мільйонів доларів на проекти щодо протимінної діяльності на Донбасі. НАТО, у рамках проекту з гуманітарного розмінування України, передали 456 одиниць обладнання для проведення саперних робіт.

Скільки коштуватиме Україні гуманітарне розмінування, сьогодні сказати не може ніхто, — точну карту забруднених територій навіть не почали складати. 

Хорватія, наприклад, після війни, витратила 20 років на розмінування і 800 мільйонів доларів. І ще не закінчила.

В пості використані матеріали із відкритих джерел.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram