Тривають останні два місяці, впродовж яких усі державні та комунальні газети повинні реформуватися. Це означає, що ці ЗМІ мають вивести із числа засновників органи державної влади та здійснити перереєстрацію. На втілення цієї реформи було відведено три роки, але станом на 1 листопада 2018 року із 755 видань, що мають "роздержавитися", реформувалися всього 274.

Про сумну долю цих українських видань в ексклюзивному коментарі для UAINFO розповів відомий краєзнавець та головний редактор газети "Культура і життя", яка теж перебуває в процесі реформування, Євген Букет.

За його словами, влада всіляко перешкоджає процесу реформування друкованих ЗМІ, засновниками яких є органи державної влади, міністерства, відомства, обласні та районні державні адміністрації.

"Це дуже специфічний сегмент видань, адже в переважній більшості вони є україномовними, мають десятиліттями складену журналістську школу та здебільшого походять ще з радянського періоду. Наша влада під приводом роздержавлення намагається ліквідувати ці ЗМІ. Окремі представники "державної влади" свідомо, прикриваючись законом "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" №917-VIII, розробка якого починалася в часи Януковича, реалізують дуже серйозний антиукраїнський план щодо знищення останніх острівців україномовної преси", – розповів Євген Букет.

Читайте також: Як виховати українськомовну дитину в російськомовному оточенні? Поради відомого мовознавця

Він повідомив, що редакції видань на місцях та в центрі позбавляють приміщень, майна та бодай якогось фінансування, шантажують і скорочують трудові колективи, їх викидають на вільний ринок, здебільшого без інвесторів та будь-яких можливостей для подальшого існування.

Головний редактор газети "Культура і життя" наголосив, що в умовах інформаційної війни наша влада замість підтримки українського слова потурає агресору, який безперешкодно розповсюджує антиукраїнські видання на всій території України.

"В газетних кіосках ми майже не бачимо україномовної преси. Якщо в Києві ще можна знайти окремі видання, то на розкладках преси невеликих міст, селищ міського типу та сіл маємо мінімум україномовних друкованих видань, або взагалі їх немає. В той же час наш ринок наповнюють друковані масовими накладами видання, які здебільшого є клонами російських і демпінговими цінами витісняють українські аналоги. На їхніх шпальтах відверто пропагують «руській мір» і ведуть антиукраїнську діяльність. Може, представники влади думають, що зараз ніхто не читає пресу і всі шукають новини винятково в мережі? Таким чиновникам я раджу виїхати 50 кілометрів від Києва, щоб побачити, яка там якість Інтернету і промоніторити скільки людей цікавляться пресою та що вони читають. Вони б побачили дуже страшну картину, бо Росія не шкодує грошей на інформаційний фронт, і для іноземного читача, зокрема для українців випускає сотні назв друкованої продукції", – розповів Євген Букет.

За його словами, через офіційний каталог друкованої періодики ДП "Преса" читачі можуть виписати близько десятка спеціалізованих російських журналів про музику та театр, а в той же час останній спеціалізований український журнал «Український театр», відсвяткувавши своє століття в 2017 році, припинив вихід.

"Це відбулось саме через недофінансування Міністерством культури. Те саме стосується й інших видань ДП «Національне газетно-журнальне видавництво». Українська щотижнева газета "Культура та життя", яка була заснована в 1913 році Гнатом Хоткевичем, єдина україномовна газета Криму, яку роблять переселенці, – "Кримська світлиця", журнали "Музика" та "Українська культура" ризикують припинити виходити з 2019 року.

Адже 2 жовтня Верховна Рада України провалила зміни до законодавства, які дозволяли трудовому колективу перереєструвати видання з такою ж назвою, якщо орган державної влади не виконав закону і не вийшов зі складу засновників.

"Наразі я вже отримав повідомлення про скорочення з 1 січня 2019 року. Адже згідно з чинним законом про реформування Міністерство юстиції буде зобов’язане ліквідувати свідоцтва про державну реєстрацію тих видань, в яких засновники, органи державної влади, саботували реформування і не повиходили зі складу співзасновників", – повідомив Євген Букет.

За його словами, Міністерство культури України, зокрема міністр Євген Нищук, не видає наказ (який він зобов’язаний видати згідно з цим законом про реформування) про вихід із складу співзасновників та не підписує угоду про правонаступництво, яка має передати права засновника від органу державної влади, в даному разі від Міністерства культури, до трудового колективу редакції.

"Ми виконали всі покладені на нас вимоги законодавства і стоїмо в переліку об’єктів реформування Держкомтелерадіо. В той же час, ми не можемо отримати нового свідоцтва, через саботаж Міністерства культури України. Тепер уже й ДП "Преса" надіслало нам листа, в якому йдеться про те, що коли ми не надамо до 1 січня нового року нове перереєстроване свідоцтво, то вони не будуть доставляти нашу газету до передплатників. Ще й накладуть штраф на "Національне газетно-журнальне видавництво" через невиконання закону", – уточнив головний редактор газети "Культура і життя".

Читайте також: Правда про Коліївщину. Український історик відповів на провокацію промосковських сил

За словами Євгена Букета, причина не реформування тижневика може полягати в приміщенні, яке займає ДП "Національне газетно-журнальне видавництво" і яке повинно перейти в користування реформованим ЗМІ: "Це 500 кв. м в Національному центрі Олександра Довженка біля метро "Голосіївська". В Довженко-центрі вже більше року йдуть ремонтні роботи, будівництво. Відповідно, наші 500 кв. м не дають "розглядати" даний об’єкт в комплексі. Закон про реформування передбачає наступний важливий момент: з 1 січня на наступні три роки редакції залишаються в своїх приміщеннях і до того ж набувають право суборенди. Ми могли б тоді здавати частину площі, заробляючи кошти на виживання та розвиток українських видань. Якщо ж ми не пройдемо закон про реформування, то опинимось поза правовим полем і проблема для забудовників зникне сама собою. Після 1 січня 2019 року прийдуть представники Міністерства та охоронні фірми, які викинуть нас на вулицю та заберуть приміщення. Цей сумний сценарій – реалії нашого часу", – розповів Євген Букет.

2018 рік мав стати останнім роком існування державної та комунальної преси, протягом якого вона мала бути реформована. Але за результатами перебігу реформи було виявлено системні проблеми, які неможливо вирішити без зміни законодавства про реформування. Проте зміни "не проходять". Наразі все виглядає так, що в інформаційній війні проти України запущено механізм знищення значної частини українських видань, якому потурають окремі ласі до швидкого збагачення чиновники.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram