Динаміка розвитку роздрібної торгівлі завжди відповідає тенденціям у суспільстві. Коли українці стали пересаджуватись на власні автомобілі та витрачати кошти на щось окрім їжі – як гриби почали зростати торговельно-розважальні центри та mall.

Мінімаркети втрачали актуальність, а гіпермаркети набирали популярність. Коли українці почали затягувати пояси, більшість грошей витрачати на харчування й до магазинів ходити лише за самим необхідним та майже кожен день, то торгівля всім окрім продуктів впала. Однак і продуктовий рітейл знов почав розширюватись лише за рахунок мінімаркетів.

Статистика кількості торговельних точок може нам розповісти як жила країна. Необхідно розуміти, що лише кількість крамниць, кіосків та ринків не може повністю відповісти на всі запитання через те, що на місці десяти крамниць може з’явитись один супермаркет, який повністю їх замінить. Це світовий тренд який крокує й по Україні. Але…

Найбільша кількість об’єктів роздрібної торгівлі – юридичних осіб нараховувалась у 1990 році – 145,7 тис, з яких магазинів було 120,6 тис. Кожен наступний рік їх кількість падала. Винятком став 1993 рік, коли торгівля додала 3,2 тис точок. 

Читайте також: Торгівля між Росією та Україною значно пожвавилася – експерт

Найбільші падіння відбувались у роки наступні за фінансовими кризами. Так у 2009 році падіння відбулось на 14% і потім падіння загальмувалось. Наступне суттеве падіння сталося в 2009 році, але вже лише на 6%. І цікаве те, що далі кількість торгових точок трималась майже 3 роки на одному рівні. Це означає, що криза 2008 року не була вже такою руйнівною для нашої країни, як світова фінансова 1998 року. 

А далі був 2014 рік. Це рік коли торгівля постраждала найбільше за роки незалежної України. Закрилось одразу 21% юросіб, які займались торгівлею. Так падіння кількості магазинів відбулось на 18%. Але гірше було ще попереду. У 2017 році падіння роздрібної мережі відбулось на 25%, у тому числі магазинів на 20%. І це при тому, що розширення відбувалося в поодиноких продуктових та непродуктових торговельних мережах. Тому місце тих, хто зник, вони не могли зайняти в повному обсязі. Більша частина розвитку організованої торгівлі відбувалась за рахунок придбання конкурентів або оренди їх існуючих приміщень. 

Сегмент ринків вів себе по-іншому, ніж уся торгівля. Найбільша кількість ринків нараховувалось у 2003 році – 2891, що на 90% більше порівняно з 1990 роком. З 2016 року статистика кількості ринків не ведеться, тому сказати, що відбувається сьогодні можна лише за рахунок дослідницьких компаній, які постійно моніторять кількість торговельних точок в нашій країні. А крім того, є великі іноземні гравці, які мають також точні дані щодо кількості. 

Падіння кількості торговельних точок свідчить також про падіння зайнятості населення, оскільки торгівля є галуззю №1 із кількості працюючих. Маленькі крамнички – це місця, де люди заробляють собі самі як самозайняті особи та наймаючи ще продавців та адміністративний персонал. Падіння зайнятості в торгівлі призводить до міграції за кордон, яка стала вже не струмком, а повноводною рікою. 

Читайте також: Україна поки чужа для інвесторів і ось чому

Торгівля є дзеркалом життя в країні. І якщо нам іноді нам здається, що дзеркало криве, то можливо щось із нашим обличчям. Україні слід створити за прикладом усіх економічно розвинутих країн Міністерство торгівлі. Концентрація зусиль для експорту та росту внутрішнього споживання принесла свої успіхи від США до Європи та Японії. Європейські країни лише після створення ЄС задля уникнення дублювання відмовились від власних державних структур у галузі торгівлі. В Україні торгівельний блок завжди є нелюбою дитиною Міністерства економічного розвитку та йде після оборонної та цивільної промисловості та деяких інших.

З серпня 2018 року напрямок торгівлі взагалі лишився без керівника після поспішної відставки Наталії Микольської, та зараз знаходиться під "крилом" Максима Нефьодова. І є насправді п’ятим колесом у возі. І це при тому, що Україна потребує зростання економіки, яке може статися або за рахунок пожвавлення внутрішньої торгівлі, або зовнішньої.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram