Виключення колишнього очільника фракції "Опозиційного блоку" Юрія Бойка й колишнього голови адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна з їхньої рідної фракції може викликати здивування.

До виборів – і президентських, і парламентських – залишилися вже не роки, а місяці, а фракція реваншистів розкидається своїми провідними членами. Що, насправді, відрізняє тих, кого виключили, від тих, хто виключав?

Фінансовий інтерес. Який-небудь завзятий журналіст-розслідувач може витратити час і з'ясувати, що розсварило чергового Івана Івановича з черговим Іваном Никифоровичем. Але цей журналіст буде тільки блідою тінню автора "Миргорода". Не мають ніякого значення подробиці фінансових сварок у ситуації, коли мова йде про взаємини політичних діячів. Ну а якщо політичні діячі виявляються просто дрібними (ну, добре, великими, чому я повинен принижувати Ахметова, Бойка чи Колесникова) бізнесменами, так кому цікавий список заводів, пароплавів та іншого інтересу?

Читайте також: Без Путіна вони не зможуть: нащо Бойку союз із Рабіновичем

Нам із ними просто щастить. Щастить, що вони – такі. Тому що з нашої, "правильної" сторони – ті ж самі бізнесмени. Ви запитаєте, що відрізняє один від одного кандидатів на посаду президента в націонал-демократичному таборі? Та нічого, взагалі нічогісінько! Погляди? Так вони пообіцяють вам усе, що завгодно – аби ви проголосували. Єдине, чого вони не можуть вам обіцяти – так це дружби з Росією та капітуляції перед Путіним.

Але це не тому, що вони так думають. А тому що між виборцями заходу й центру, на яких вони розраховують і виборцями сходу й півдня, на яких розраховують бізнесмени "Оппоблоку", як і раніше проходить чіткий цивілізаційний вододіл, і вони побоюються обшпаритися. Але водичку вже пробують. "Наші" розповідають про якісь міфічні перемовини з Росією, сподіваючись, що це оцінить виборець опонента. "Регіонали" обіцяють повернути добробут часів Януковича, сподіваючись, що якщо не виборець на заході, так хоча б виборець у центрі захоче добре жити. А хіба виборець не бажає? Дуже бажає. Тому добре, що вони сваряться. От якби ще Путін із Медведєвим посварилися б!

Все це було б смішно, якби не було так сумно. Виборець, звичайно, охрестить спритного бізнесмена від політики продажною тварюкою – і не матиме рації. Бізнесмен він і є – бізнесмен. Політика – це його спосіб заробляти.

Читайте також: Політична хвороба "хохлізму" іноді здається невиліковною – Портников

Заробляти на тобі, дорогий співвітчизнику. Це не він продажний, це ти продажний. Це ти віддаєш голос за безглузді обіцянки, за мрію, за гасло, а іноді просто тупо за гречку. Це ти не маєш жодних політичних поглядів, навіть відчуття країни. Це ти стверджуєш, що поки тебе не нагодують, не варто думати про мову, культуру, навіть війну. Політик-бізнесмен – це просто твоє розумне щасливе дзеркало. Хто відмовиться від бізнесу на таких самовпевнених, невиліковних дурнях?

Ось вони й не відмовляються. Просто в тих, хто робить бізнес на голосах сходу, завдяки Путінові зменшилася аудиторія, і вони до того ж не можуть домовитися між собою, грошей малувато. Тому нами передбачувано керуватимуть ті, хто робить бізнес на голосах заходу й центру.

І це насправді і є головний український шанс – що ці, на відміну від тих, Україну не здадуть, просто не зможуть, просто не в інтересах їхнього бізнесу. І що вона збережеться до того дня, поки ти, шановний виборцю, не станеш розумником. Ну не ти, звичайно. Твої онуки та правнуки. Але теж добре.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram