На сьогодні в інформаційному просторі України є різні думки щодо політичного розвитку України після Революції Гідності. Але так чи інакше переважають невдоволення від нереалізованих очікувань, невиконання вимог майданівців і не зовсім вдалих перетворень. В контексті перевиборної боротьби з цього приводу є і різні спекуляції. Тому потрібною є різнобічна, але об’єктивна оцінка пережитих за цей період політичних змін. 

Отже, спочатку про головний здобуток, і визначальний – це збереження державності України, адже маріонетковий уряд Януковича готував повну здачу держави путінській Росії. З боку Кремля вже здійснювалось керівництво силовими структурами, готувалось захоплення і всіх інших державних структур та економічної сфери. Симптоматично, що в 2015 році мав проводитися і об'єднаний чемпіонат з футболу. 

Великим досягнення є те, що Україні вдалося створити справжню армію. І ця армія вже готова виконувати завдання з протидії Росії, бо до 2014 року так навіть не можна було ставити питання.

Читайте також: Письменник: Нам треба терпеливо і впевнено виконати своє призначення у світі

Вдалося в загальний рисах зберегти й банківсько-фінансову систему, хоча і не без втрат через зниження курсу гривні та занепаду низки банків. Підтримується економічна життєдіяльність суспільства: сяк-так працюють всі сектори економіки, виплачуються зарплати, пенсії, стипендії. Але тут вже помітні і величезні проблеми, бо усі ці справи значною мірою здійсненні з допомогою західних союзницьких середовищ.

А західні куратори, які регулюють питання економічної допомоги, за всіма ознаками так і не зуміли перекрити всі тіньові схеми, тому зароблені на таких схемах кошти продовжували виводитися в офшори. Поганим є і те, що західні куратори, виходячи зі своїх інтересів, не розглядають Україну як державу з розвинутою наукомісткою промисловістю, високим рівнем науки й освіти, а переважно лише як ринок збуту, дешевої робочої сили і сільськогосподарського виробництва. Тому уряд так і не запропонував таких реформ, які дали б якийсь імпульс розвитку промисловості і створенню робочих місць, а економічні реформи ототожнили з підвищення тарифів і цін.

При зниженні добробуту населення дико виглядають багатомільйонні зарплати державних чиновників. В освіті і науці – курс на скорочення українських закладів, дискредитацію української вищої освіти, підтримку зарубіжних видань, заохочення навчання за кордоном та виїзд за кордон науковців. 

Беззаперечно позитивним результатом Революції Гідності є проведення декомунізації, яка суттєво знизила ідеологічно-символічні засади антиукраїнських сил. Але ця справа ще не завершена і потребує продовження у напрямі деколонізації. Добрим є імпульс, який подала держава для об’єднання українського православ’я.

Читайте також: Єдиний шлях, який залишився в України

Найменше здобутків у правовій системі держави. Під впливом Заходу запроваджено електронне декларування доходів (це дуже добре), але нема ніяких результатів у випадку виявлення незаконного збагачення. Добре, що створено спеціалізовані суди з протидії корупції, але працюють вони ще неефективно. Практично нікого не покарано у розстрілах Майдану і здачі державних інтересів проросійськими силами. Але найгірше: практично розвалено судову системо на місцях, оскільки, наприклад, в межах великого адміністративного району є лише один суддя, і справи розглядаються суб’єктивно або не розглядаються роками.

Суперечливий характер мають зміни в інформаційному просторі. Так, при зростанні україномовного контенту низка телеканалів продовжує вести відкриту антиукраїнську пропаганду. 

Але найбільшу тривогу викликає розпорошеність і політична дріб’язковість українських про державницьких сил, що несе загрозу реваншу на наступних виборах проросійських середовищ, яких путін об’єднує твердою рукою. 

Отже, Революції Гідності – це великий порив українського народу в напрямі збереження своєї самобутності і державності.

Але її програма ще далеко не виконана.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram