Парламент поточного скликання вже неодноразово брався за скасування депутатської недоторканості, але все закінчувалося на початковій стадії – надання висновку Конституційного суду, попереднього схвалення законопроекту. Тому маємо недоторканих.

Ба більше, навіть якщо колись раніше ця Верховна Рада і надавала згоду на позбавлення когось з парламентарів недоторканості, це нічим не закінчувалось. Адже одні – доторкані втекли, інші трохи витратилися на адвокатів, і жодної відповідальності ніхто ні за що не поніс. Від тюрми народні обранці лишаються такі ж далекі, як пересічні українці від подорожі у Космос.

Втім, на цьому тижні жвавий інтерес депутатів викликали слова генерального прокурора Юрія Луценка, який заявив, що ближчим часом планує внести в Раду подання щодо позбавлення недоторканості та притягнення до кримінальної відповідальності двох десятків парламентарів. Мова йшла про тих, хто має, де жити в столиці, але не гребує брати кошти з бюджету на компенсацію для сплати за оренду квартири чи готелю.

Читайте також: Історія одного "креативу": чому Рада відмовилась зняти недоторканість з Березкіна

Вся річ у тому, що, відповідно до закону про статус народного депутата, парламентар має право на отримання матеріального відшкодування за проживання в готелі або за оренду житла. Але за умови, що нардеп не забезпечений житлом у місті Києві і місце його проживання знаходиться на відстані понад 30 км від меж столиці.

Про моральну сторону тут говорити не доводиться. Адже пересічні громадяни мають сплачувати за оренду житла в Києві з власної заробітної платні. І лише депутати, маючи цілком притомні зарплати і доходи, чомусь отримують ще й таку пільгу: потрапивши на роботу в хорошу "фірму" – до Верховної Ради, можуть дозволити за кошти своїх виборців ще й таку розкіш.

Направду, в різні часи в парламенті дійсно були депутати, яким така компенсація справді була підмогою. Але це – поодинокі випадки. Сьогодні ж каменюка, кинута генпрокурором в багнюку, спричинила багато розмов. Та депутати говорили не про жлобство своїх колег, у яких в деклараціях і мільйони готівки, і банківські рахунки, і різноманітна нерухомість, але їм все одно мила халява – отримувати щомісячно з бюджету додаткових 20 тисяч гривень "на житло".

Депутати говорили, як працівники, скоріш за все, Національного антикорупційного бюро України, накручують машинами  кілометри навколо депутатських маєтків, виміряючи, чи відстань від них до Києва менш, ніж 30 кілометрів…

Що ж до обіцяного подання від ГПУ на підприємливих народних обранців, щодо отримання по них від Ради позитивного рішення про зняття недоторканості існує не одна інтрига. По-перше, чи буде взагалі таке подання. В разі ствердної відповіді, суспільство отримає можливість дещо дізнатися про статки своїх обранців.

По-друге, як такі подання, у разі їх внесення до парламенту, розглядати? Як на Регламентному комітеті відбуватиметься голосування за ці подання, враховуючи те, що буде виникати конфлікт інтересів через перебування членів комітету в одній фракції чи групі з тими, проти кого подання?

Адже, під час засідання Регламентного комітету, ті депутати, з якої фракції чи групи розглядають подання на колегу, утримуються від голосування через конфлікт інтересів. І, по-третє, немає жодних гарантій, що на виході все це не закінчиться пшиком. Адже останні розгляди подань у Верховній Раді на депутатів свідчать, що тут вже нікого не здають. Навіть опонентів.

Голосування про позбавлення депутатської недоторканості або давання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів, зокрема, Сергія Дунаєва, Олександра Вілкула, Дмитра Колєснікова та Станіслава Березкіна- тому підтвердження. За такі речі стабільно не голосують групи "Воля народу" та "Відродження", фракція "Опозиційний блок", з фракцій "Народний фронт" голосує лише половина, з "Блоку Петра Порошенка" – десь третина…

Читайте також: Промовиста арифметика провального голосування за зняття недоторканності з Вілкула

Не радують своїми голосуваннями і решта політичних сил. Звісно, можна говорити, що подання ГПУ не підтримуються у сесійній залі, бо вони "сирі". Але навіть не давати згоду вести слідство в режимі доторканості депутата, коли він нічим не відрізняється від будь-якого іншого громадянина країни, вже занадто…

При цьому всі фракції продовжують заливатися соловейками про те, що вони – за рівність. Що треба депутатську недоторканість скасовувати раз і назавжди. Втім, Луценко правий, коли каже, що, на жаль, народні депутати, попри свою виборчу риторику на підтримку тієї ж боротьби з корупцією, не голосують, коли це "стосується себе особисто, або свого кума". Врешті, він і сам в цьому питанні добре орієнтується.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram