Якої реакції на події в Керченській протоці можна чекати від міжнародної спільноти? Передусім, безумовно, пожвавиться риторика. І перевага України буде в тому, що їй не потрібно буде вигравати в даному епізоді «інформаційної війни», бо Захід і так на нашому боці.

Наприклад, міжнародна спільнота погодилася з тим, що мав місце таран українського судна російським (хоча насправді це був не таран, якщо зважати на значення цього морського терміну, але Захід погодився, бо він – на нашому боці). Отже, риторику Захід посилить, причому на нашу користь і проти Росії. Але це ж тільки риторика…

Читайте також: Агресія РФ в Азовському морі. Дипломат розповів про всі правової точки зору, які слід враховувати

Заяви, які пролунали з боку представників Євросоюзу та НАТО, свідчать про їх чергову «стурбованість», вони закликали до деескалації, засуджуючи дії Росії. Що стосується ймовірності введення більш конкретних кроків, санкцій… Передусім варто чекати зростання напруги у відносинах Заходу і Росії – ця історія підкине дровенят у це полум’я стосунків. Але санкції проти Росії навряд чи будуть введені за цей інцидент, тому що юридично обґрунтувати запровадження санкцій проти Росії через цей випадок буде дуже важко.

Взагалі-то, складається враження, що Україні не надто потрібна міжнародна реакція, тому що це був інцидент, змодельований для того, аби він мав внутрішньополітичні наслідки. А таким наслідком буде запровадження воєнного стану спочатку на 60 діб, а потім, я думаю, він буде продовжений, бо ситуація мало зміниться. Для України це буде поганий крок.

Що означає, що Україна «змоделювала» ситуацію сама? Очікуючи на воєнний стан, слід обережно висловлюватися, бо, якщо його введуть, «провокація» буде надто гучним словом.

Пригадайте, влітку українські кораблі вже проходили під Кримським мостом, але тоді українська сторона зверталася до росіян за дозволом, і нам цей дозвіл дали. І тоді наші судна пройшли. А цього разу ми не просили дозволу. Наприклад, німецькі джерела ставлять під сумнів, що українська сторона цього разу просила про дозвіл.

Якщо ми посилаємо другу групу наших плавзасобів, не звертаючись перед тим за дозволом, це крок, спрямований на те, щоб ситуація вийшла з-під контролю. Адже ми знали, що Росія обмежує судноплавство в окремих випадках, що вона і робить. Хіба ми не знали про ці обмеження? Знали. Але ми все одно послали туди свої кораблі. Ті, хто в Україні давали відповідний наказ цим суднам, розуміли, що буде якась реакція Росії на такі дії.

Мені здається, що з нашого боку це була нехай і не провокація, але пошук приводу для того, щоб зібрати нічне засідання РНБО і ухвалити відповідне рішення.

Запровадження воєнного стану є недоцільним для громадян України. Для вищого державного керівництва – навпаки: таким чином воно вирішує цілу низку своїх проблем – і внутрішньоукраїнських, і передвиборчих, і комерційних (якщо брати особисто Порошенка).

Є таке прислів’я: «Гора народила мишу». А в нашому випадку – «миша народила гору». По-перше, це вперше в нашій історії буде введений воєнний стан. По-друге, ніхто не знає і не знатиме, які заходи передбачатиме цей стан. З одного боку, президент запевняє, що не будуть обмежені права і свободи громадян у зв’язку з введенням воєнного стану, з іншого – такі обмеження прямо записані в законодавстві про воєнний стан. Тож такий крок в інтересах вищого державного політичного керівництва.

Читайте також: Світ закликає Росію звільнити українські кораблі

Хай там як, але наслідки для держави і громадян України будуть дуже сумними. До речі, як і наслідки для Петра Порошенка, тому що, якщо йому не вдасться довести, що це була адекватна реакція на обстріл і захоплення російськими військовослужбовцями українських кораблів, він може серйозно зіпсувати свою репутацію в очах Європи.

Чого можна очікувати від засідання Радбезу ООН? Радбез ООН – це політична інституція, тож він не буде розбиратися, хто таранив судно, хто – ні. Американці, британці – на нашому боці. Американці є впливовим членом Радбезу ООН, у якого є контрольовані члени РБ ООН, тож вони будуть на нашому боці. Але реально росіян засудити буде дуже важко. Однак дискусія в РБ ООН буде на нашу користь. Але чи достатньо цього для України? Не думаю. Адже це вже не перша дискусія на нашу користь…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram