Чи вплине запроваждення воєнного стану на хід виборчого процесу та як РФ планує впливати на хід виборів в Україні. Ці та інші важливі питання обговорювалися у студії Чорноморської телерадіокомпанії за участі політичного експерта Костянтина Матвієнка. 

Політолог зауважив, що найближчі вибори в об'єднані територіальні громади (ОТГ) призначені на 23 грудня, на час дії воєнного стану. І тут виникає питання про вибори в 10 областях, де буде запроваджено воєнний стан.

"Вже зараз не можна однозначно констатувати, що вибори в територіальних громадах, які знаходяться на території цих 10 областей у законний спосіб відбутися не можуть. Президент пообіцяв і таки вніс у Верховну Раду законопроект, який би міг дозволити ці вибори, але наразі в законний спосіб цього відбутися не може. Зі 124 громад, де мали б відбутися вибори, вони пройдуть лише у 77", – додав експерт. 

Стосовно виборів Президента у депутатів виникло питання, чи не вплине воєнний стан на дату виборів, на їх перенесення і на старт виборчої кампанії, яка починається 31 грудня. 

"Президент Порошенко на телеканалі ICTV допустив обмовку, сказавши, що вибори президента мають відбутися 31 жовтня, а не 31 березня. Його виправили, але ця обмовка є дуже знаковою, тобто можна припускати, що є плани про перенесення президентських виборів і продовження воєнного стану – це єдиний спосіб для перенесення виборів. Тому що ми знаємо – норма Закону чітка – "під час воєнного стану вибори не проводятья", – наголосив Матвієнко.

Читайте також: "Ваше перебування на посту президента стало небезпечне для українців", – Ніцой звернулася до Порошенка

Політолог зазначив, що провокація Росії у Керченській протоці, захоплення наших моряків і військових суден це, безумовно, акт агресії, здійснений під російськими прапорами. Тому для введення воєнного стану – спочатку скликання воєнного кабінету, потім РНБО, Верховної Ради і власне запровадження воєнного стану, є всі підстави.

"Зрозуміло, що ці підстави мають більше юридично-політичний характер, аніж практичний. Бо ми й так усі знаємо, що Росія напала на Україну у 2014 році. У стані війни з Росією фактичному, а не юридичному, Україна знаходиться з 2014 року, але воєнний стан це ще й додатковий, хоча й не прямий, юридичний важіль на користь того, що б наші моряки були визнані не як цивільні порушники російського кордону, який, зрозіміло, вони не порушували, бо його там немає. Але ми говоримо так, як це подається з точки зору агресора. Отже, для того, щоб наші моряки були визнані військовополоненими, це теж додатковий аргумент. Тому воєнний стан оголошений правильно і справедливо. На жаль, окремі політичні суб'єкти можуть спробувати викостати його для вживання адмінресурсу в ході президентської виборчої кампанії. Такий ризик є, але сподіваємося, що потужні політичні партії і громадянське суспільство все таки цього не допустять", – вважає експерт. 

Також Матвієнко звернув увагу на той факт, що у суспільстві відмічаються досить активні протестні настрої, а сусідня країна-агресор тільки й чекає на будь-яку дестабілізацію ситуації у нашій країні, тому "політичні гравці" мають зробити усе можливе, щоб вибори в Україні та передача влади відбулися штатно, законно і щоб у суспільства не виникло приводу збирати третій Майдан. 

"В умовах ескалації суспільство орієнтується на досвідчених політиків-важковиків, тому такі кандидати, як Вакарчук та Зеленський, зваживши, у яких обставинах перебуває країна, скоріше утримаються від участі й цій виборчій кампанії", – вважає політолог. 

Читайте також: Як воєнний стан позначиться на економіці

На думку Матвієнка, з введенням воєнного стану Путін отримав додатковий важель модерування української виборчої кампанії, він може певною мірою впливати на пролонгування воєнного стану своїми провокаціями та агресивними діями.

"Відповідно від того, у який спосіб буде реагувати на це влада і опозиція, їх дії впливатимуть на їхні рейтинги. Наразі ж усі активні намагання діючої влади бути в інформаційному просторі не підвищують її рейтингів, бо громадяни орієнтуються не лише на ці публічні дії, так як не дуже вірять, що насправді російськомовне середовище влади, наприклад, щиро переймається українською мовою. У опозиції, безумовно, у цій ситуації краща позиція, бо вона опозиція і не несе відповідальності за поточний стан речей. Тому громадяни більше підтримують опозицію", – вважає експерт.

РФ втручається у вибори в Україні, починаючи з 1991 року, коли проходив Референдум 1 грудня. Навіть ті українські політики, які втекли до РФ під час Майдану, зараз активно зондують грунт на предмет можливого повернення назад в Україну у законний спосіб, так, щоб не бути притягнутими до відповідальності Генпрокуратурою.

"Вже тоді, у 1991 році, РФ дуже активно втручалася у наші вибори. Не було жодних виборів президента або парламента України, де б не були присутні російські політтехнологи чи російські інтереси. Якщо взяти інвентарний список російської власності на території України, то можна помітити, що РФ двома ногами присутня в усьому енергетичному, транспортному комплексі України. У неї тут є свої економічні інтереси, включаючи кримінальні. Тому вона активно втручатиметься й у наступні вибори. До речі, технології втручання у вибори вже давно створені і активно працюють – до них можна віднести і провокацію у Керченській протоці, і фронт у Донецькій та Луганській областях, роботу з нашими заробітчанами, які мільйонами працюють сьогодні у РФ, соцмережі, висування лояльних до Росії кандидатів", – зазначив політолог.

Читайте також: Куди далі ми "маємо піти своїм шляхом"?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram