Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію про мілітаризацію окупованого Криму, що закликає Росію вивести свої війська з території окупованого Криму, засуджує зростаючу російську військову присутність в Чорному і Азовському морях, засуджує застосування сили проти українських суден, закликає РФ негайно звільнити захоплені нею українські кораблі та членів їх екіпажу, засуджує будівництво та відкриття РФ мосту через Керченську протоку і її дії проти комерційних кораблів і обмеження судноплавства там. Та "проти" цієї фундаментальної для нашої держави резолюції проголосували 19 держав.

Хто є серед цих держав та чому вони голосують саме так? Про це в ексклюзивному коментарі для UAINFO розповів політичний експерт, голова Free Voice Information Analysis Center Олексій Роговик.

"Серед цих держав є як сама російська держава-агресор, так і її політичні союзники. Це як відверті держави-аутсайдери, держави-ізгої чи держави-комуносоціалізму 21 століття (КНДР, Нікарагуа, Болівія, Південний Судан, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве, Бурунді, Камбоджа, Куба, Лаос, М’янма), так і банально проросійські держави чи держави, що перебувають під значним впливом РФ в якості радянської спадщини (Вірменія, Білорусь, Сербія, Узбекистан). Окремо тут також варто виділити позицію Ірану, що голосує більше не як російський союзник, а демонструє антизахідність та антиамериканізм власної зовнішньої політики. Цьому є свої історичні причини", – сказав експерт.

Читайте також: Чергове свідчення ізоляції Росії

За словами Олексія Роговика, ці 19 держав безумовно є недружніми до України державами. "І вони це доводять вже не вперше голосуючи проти проукраїнських резолюцій в ООН. Їх позицію, що йде в розріз з нормами міжнародного права та цінностями цивілізованого світу, варто сприймати як слабкість і нездатність протистояти примітивній залежності. І їй нема виправдання. Ці держави не варті нашої уваги, і ще одне тому підтвердження – це порушення Сербією досягнутих домовленостей з українським керівництвом про "неголосування одне проти одного". Домовленості з такими державами, як і з РФ, не варті і паперу, на яких вони можуть бути написані", – розповів він.

Олексій Роговик наголосив, що голосування на Генеральній Асамблеї ООН щодо різних питань міжнародної безпеки та політики часто яскраво демонструють поділи, що існують у сучасному світі. Перш за все, між Заходом та Сходом.  

Читайте також: Последствия крымской резолюции Генеральной Ассамблеи ООН

"ООН як майданчик світових дискусій також є гарним маркером дефіциту єдності в світі. І ліній напруження та незгоди. Для України – це дуже важливий майданчик для консолідації міжнародних зусиль з протидії російській агресії та актуалізації дилем окупації Криму та Донбасу. Незважаючи на рекомендаційний характер резолюції Генеральної Асамблеї ООН мають важливий політичний та інформаційний ефект, а також є суттєвим аргументом в міжнародних судових процесах. В України досі залишаються цікаві інструменти в контексті Генеральної Асамблеї ООН, адже ми можемо що вимагати прийняття рішення про визнання РФ агресором, що застосування механізму Резолюції Ради Безпеки ООН "Єднання заради миру" (усунення агресора від засідання голосуванням у ¾ Генеральної Асамблеї ООН)", – розповів експерт. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram