На початку року є традиція підбивати підсумки. Аналізувати, що вдалося і на чому слід зосередитись у наступному році.

Хтось складає особисті плани, я ж спробую підсумувати, що 2018 рік приніс ІТ-галузі та які важливі кроки були зроблені у цьому році.

По-перше, ми живемо у неймовірно цікавий час, коли змінюється структура експорту країни, що одночасно формує і зовнішній імідж.

Ми є свідками того, як ІТ-галузь із нової молодої індустрії перетворюється у зрілу.

За обсягами експорту вже кілька років поспіль українське ІТ демонструє позитивну динаміку та поступово витісняє звичні до цього експортні сектори – важку промисловість та природні ресурси.

2018 рік –– це час укріплення та подальшого зростання нашої галузі. Час, коли інтелект та інновації вже остаточно довели свою перевагу над традиційними підходами.

Читайте також: Цифровизуйся или перестань существовать

Ці зміни не зупинити. Пригадаймо, що у 2017 році комп’ютерні послуги посіли 3-тє місце серед експорту послуг з України, а за результатами першого півріччя 2018 року випередили трубопровідний транспорт.

ІТ стала другою найбільшою галуззю з експорту послуг, займаючи понад 20% від усіх послуг, що експортуються Україною.

І робить це відносно невелика індустрія із кількістю 120-150 тисяч спеціалістів.

Ще трохи терпіння і ми отримуємо результати за рік. Спеціально для скептиків та негативістів зазначу, що це не експорт "мізків".

Перш за все, це інтелектуальна експертиза, що акумулюється у країні. Ці знання цінуються на міжнародному рівні.

Такі трансформації є драйвером для формування креативної економіки та сильного майбутнього країни.

Це те, що може відрізняти Україну від інших країн світу. Без копіювання чужого досвіду ми йдемо власним унікальним шляхом.

Можливо, трохи із запізненням, але наш курс на сто відсотків вірний.

 По-друге, 2018 рік був важливим для поступового втілення та руху у напрямі розробки секторальних стратегій експортної стратегії України, яка була прийнята у 2017 році. Нагадую, що вона  розрахована до 2021 року.

Читайте також: Плюсы и минусы удаленной работы в современных реалиях

Ініціативу на себе взяло Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Це була плідна та ефективна робота представників ІТ, експертів з Європи та самого міністерства, яке виступило об’єднуючим майданчиком.

Така спільна робота – позитивний сигнал для індустрії та приклад ефективної колаборації для інших галузей.

Обмін досвідом, конструктивний діалог та пошук спільного знаменника – саме в такій атмосфері проходили стратегічні сесії.

 Було викрісталізовано ключові аспекти, які потребують нашої підвищеної уваги у найближчі роки:

– відхід від аутсорсингу та перехід до сервісного консалтингу й інжинірингу рішень та платформ. Цей шлях успішно пройшли або проходять компанії в інших країнах. Ми слідуємо за цим трендом, який є вимогою часу.

– розвиток креативних ІТ-індустрій, нових професій. Людські таланти - це найбільший капітал нашої країни.

Ми тільки розпочали цей шлях, сформувавши перелік креативних індустрій.  Нам  потрібно рухатись далі, щоб створити сприятливі умови для збереження та розвитку наших талантів і розвитку інноваційної економіки.  

– підвищення якості вищої освіти. Бізнес вже допомагає вишам навчати не лише студентів, а й підключає університетських викладачів до проектної й практичної роботи на базі компаній.

Поки що це спільний пілотний проект EPAM Ukraine та Асоціації ІТ України, але я переконаний, що інші компанії приєднаються до нього.

Читайте також: Фільми, що передбачили технології майбутнього

Таке стажування серед викладачів формуватиме спільноту агентів змін вищої профільної освіти.

– розвиток регіональних ІТ-кластерів. Львів та Харків задали високу планку і показали усій країні, як ІТ може розвивати місто та створювати абсолютно нове середовище співпраці із місцевою владою.

Ми очікуємо подальшого розвитку таких осередків у Києві, Дніпрі, Одесі та інших містах.

– створення сприятливого податкового та законодавчого середовища. Кожні вибори у нашій країні – це іспит влади на дотримання обраного стратегічного вектору розвитку.

 І 2019 рік не буде виключенням. Бізнес розраховує, що наступного року іспит пройде успішно.

По кожному цьому пункту у нас вже є успішні кейси, які слід масштабувати на усю країну.

У такому випадку стратегія знайде своє практичне втілення. Також ми визначили, у чому полягає сила галузі для країни і які у нас є можливості для того, щоб українське ІТ стало частиною глобальної економіки.

Адже наша велика амбіція – сформувати імідж інноваційної країни на міжнародній арені.

У найближчі роки "український айтішнік" та "українське ІТ" стане візитівкою у світі. Попереду на нас чекає дуже багато роботи і, переконаний, великий успіх.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram