Уміння заробляти гроші на економічних макротрендах – особливе мистецтво, яким володіє далеко не кожен бізнесмен або інвестор. Багато бізнесів звикли працювати зі своєю ядровою аудиторією, забуваючи відслідковувати динаміку змін на ширшому ринку.

Великі мультинаціональні компанії та банки можуть дозволити собі утримувати цілий штат аналітиків, що пропонують можливі варіанти інвестицій, виходячи з макроекономічних міркувань. Самий банальний спосіб заробляти на макроекономіці – грати з процентними ставками.

Наприклад, наростити експертизу в прогнозуванні інфляції, бюджетних та інших політичних ризиків – і займатися активним торгом державними облігаціями. Так, на піку урядової кризи в Італії  минулого року дуже привабливо виглядали італійські держбонди. Після відомої фрази глави ЄЦБ Маріо Драгі в 2012 році про те, що він буде рятувати єврозону будь-якими методами, ризикові облігації країн єврозони отримали особливий шарм.

Ще один спосіб гри з процентними ставками – залучати кредити в країні з низькими ставками і видавати їх у країні з високими ставками, хеджуючи валютні ризики. Так працює в Україні Райффайзен Банк Аваль.

Читайте також: Економіст: Україна може заробляти на власному громадянстві

Але я – про інше. Хочу відзначити три макротренди, до яких варто уважніше придивитися як до потенційного джерела заробітку. Так, це заробіток не з сьогодні на завтра, а в довгостроковій перспективі. Але з помірним поліпшенням економічної ситуації в країні вже можна злегка розширити горизонт планування.

Перший тренд – це ставка на gig economy, економіку неповної зайнятості. Що в світі, що в Україні зростає кількість фрілансерів, які не мають довгострокових і формалізованих контрактів з роботодавцями. Їхні заробітки волатильні. До того ж, часто ці фрілансери живуть не в тій країні, в якій заробляють гроші, а десь за кордоном. Їм рано чи пізно стануть цікавими накопичувальні фінансові продукти – пенсійні та страхові фонди, депозити. Коли ти 20 років платив внески в український Пенсійний фонд, а потім поїхав жити, скажімо, до Німеччини, ти зацікавлений, щоб твої пенсійні накопичення поїхали разом з тобою. Тому тобі потрібен сучасніший накопичувальний продукт, ніж класична пенсія. Тим більше, Україна зараз проходить етап пенсійної реформи, за якою уважно стежать міжнародні фінансові організації.

Другий тренд – діджіталізація. Все більше українців використовують елементи розумного будинку: регулювання температури в квартирі, відеорішення для безпеки або той же PetCube, пристрій для гри з домашніми тваринами. Крім того, українцям потрібні зручні алгоритми для онлайн-покупок, роботи зі своїм банківським рахунком, використання сервісів громадського транспорту. Діджіталізація вимагає сучасних розробок у сфері програмного забезпечення. А ще – використання технологій штучного інтелекту. Якщо ви не хочете, щоб цей шматок технологічної роботи повністю пішов у Китай, який активно нарощує технічні потужності та експертизу в штучному інтелекті – саме час задуматися.

Читайте також: Цифри зростання середніх зарплат фантастичні як для воюючої країни – політолог

Третій тренд – зростання попиту на розваги. Я рідко ходжу в театр. Але під час довгих новорічних вихідних, бажаючи скрасити дозвілля, подивився афіші популярних київських театрів. Спробував купити в інтернеті квиток і зрозумів, що всі квитки на цікаві для мене постановки вже давно продано. У касах кінотеатрів у вихідний день стоять справжні черги, а їх я давно не бачив, крім як в супермаркетах, коли працюють лише дві з десяти кас. У секторі міських розваг в плюсі залишиться той, хто запропонує якісний продукт дешевше, ніж це роблять інші гравці. Тим більше що ці гравці часто вже давно на ринку і пливуть за течією бізнесової інерції, відмовляючись від багатьох інновацій через небажання щось інвестувати в розвиток.

Не буде зайвим також нагадати, що в країні живе 42 млн осіб, більшість з яких вміють користуватися комп'ютерами, смартфонами і активні в соціальних мережах. Так що про вдалий бізнесовий продукт уся країна може дізнатися буквально за кілька днів. Багато українців побували в розвинених країнах і очікують імпорту тамтешнього життєвого комфорту в українські реалії, про що теж варто пам'ятати. Коротше кажучи, саме час пропонувати українцям якісні продукти і рішення. Вони тільки цього і чекають.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram