Всю цю кампанії мене не покидає бридке відчуття, яке я ніяк не міг коротко артикулювати, аж от, подивився форум Порошенко й сформулював.

Бридко і страшно, що в нас крадуть й паплюжать символи, знищують орієнтири. Як наркомани здаючи їх на металобрухт й отримуючи чергову електоральну дозу.

Пан Фесенко дуже влучно охарактеризував політичне кредо Порошенка на вибори 2019 – "меркантильний патріотизм". І це саме воно.

Читайте також: Почему на наших выборах не должно быть российских наблюдателей

Внаслідок системного післямайданного паразитування на патріотичному образі, одягнута вишиванка, "Слава Україні" й демонстративний патріотизм, все частіше стали асоціюватися не стільки з дійсним патріотизмом, скільки з коньюктурою та шахрайством. З рефлексом перевірити кишені, чи все на місці. З тим, що саме в цей час у нас десь щось крадуть – замилючи очі бровадою й притуплюючи обачність.

Вибори перевели це в ідеологічну площину. Використання правої ідеології тепер вбиває дійсно ідеологічно-правий спектр політики. Соціологія вже майже рік демонструє, як систематично витоптувалося праве політичне поле. Наприклад, "Свобода" (фанатом якої я точно не є) стала примусовим ідеологічним донором для компанії Порошенка (що розгорнуто описав пан Матвієнко). Й мене бентежить не стільки невілювання самої партії, скільки функції, яку вона виконувала, слугуючи певним патріотичним імунітетом. Як наслідок, на марші дискредитація реального правого руху – мімікрією.

Зараз, те саме відбувається з носіями ряс та уніформи. Система використовує їх як матеріал для підживлення та продовження власного існування, нівелюючи їх в політичних протистояннях – знищуючи довіру до символів.

Читайте також: "Сетки": ключ к победе или фальш-панель?

Так і хочеться запитати: а потім... А потім хоч потоп. Й взагалі, мовчати, бо путін нападьот...

А він й дісно нападе. Тільки такими кроками ми скоріше створимо його всередині самі й непомітимо цього.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram