"Крути 1918".  Фільм вже тиждень у прокаті. І обіцянка, яку я дав собі ще на допрем’єрному показі, виконана. Гадаю було достатньо часу аби ті, хто хотів, зробили собі думку, а значить моя вже ні на що не вплине, і я не буду відчувати себе винним у тому, що цей фільм провалився. Хоча це той самий випадок, коли не важко було триматися обіцянок, бо іноді краще взагалі нічого не писати, а просто задовольнитися от цим "такі фільми треба знімати". 

Так, такі фільми треба знімати, бо то історія, подвиг, національне відродження і самоідентичність. Але чому за таки фільми беруться люди, які знімати не вміють у принципі? Тому що на патріотичну тему Держкіно скоріше дасть гроші ніж на якесь там "Смажене весілля"? Ну якщо врахувати, що ото "весілля" гроші відбиває у перші тижні прокату, та й ще повертає до бюджету, то у Держкіно скоро замисляться над тим, що може ну його то патріотичне кіно. Гроші у трубу, ще й глядач ганебні відгуки малює. Втім, гадаю що не відмовляться.

Не хочу нікого ображати у Держкіно, але навіщо ГПУ почало питати у людей, хто подавався на пітчинги, як там справи з відкатами, які і досі, як кажуть, процвітають у Держкіно? От тоді стає зрозумілим провальність фільмів. Бо коли ти заробляєш на відкатах, на контент тобі начхати. Але я не вірю в це все. То все злі язики.

Читайте також: "Добре, що крутянці цього не побачать". Що не так із фільмом "Крути 1918"

Тепер, що ж не так з тими "Крутами"? І я зара’ маю на увазі фільм. Зауважу, вовтузити пикою по історії авторів я не буду, історики своє слово сказали ще після першого тізеру, і що змогли врятувати, те й врятували. За це їм дяка. У мене питання до драматургії. 

Насправді, приклад Тарантино доводить, що зовсім не обов’язково щось там закінчувати аби знімати круте кіно. Втім, якщо художник не вміє намалювати лоша, то може і на щось серйозніше йому замахуватися не слід? 

Як ми знаємо, якщо на початку висить рушниця, то у кінці вона має вистрілити. Таких рушниць у "Крутах" повно. Але вони не стріляють. Про них взагалі забувають. Наприклад, у першій сцені нам показують, що головний герой – талановитий картограф. І поки він малює мапу, а його підганяє викладач, глядач підсвідомо ставить помітку: "Так, круто, тож коли студенти будуть виходити з Крут цей талант головного героя точно знадобиться". Ага. Щас! Якого біса треба було показувати, що він картограф, якщо це потім не мало ніякого значення? Та хоча б показали, як це потім допомогло хлопцю у тумані ті Крути відшукати, адже герой до них добирався на коні (не питайте чому не по шпалах, не знаю). Тож герой міг бути ким завгодно, байдуже. 

Далі. В одній зі сцен, коли командир знайомиться з добровольцями, один із хлопців показує неабияке вміння махати шаблюкою. Що ми очікуємо далі? Правильно. Але і про це автори забувають. Ніякого двобою на шаблях чи бойового українського берсерка ми не побачимо. 

Читайте також: "Крути 1918" – фільм, гідний того, щоб його надавали для перегляду школярам під час вивчення історії нашої держави

Далі. Під час запису у добровольці хлопець-співак, який також хоче воювати, викликає дивну емоційну реакцію поручика. І знов глядач думає, що це тому, що вони родичі і поручик не хоче талановитого хлопчика пускати на війну, чи може він поцінувач таланту співака. Так чи інакше, це гарна зачіпка для майбутньої драми. Ага. Тримайте мене семеро. Нічого! Взагалі. На це потім просто забили. 

І такого багато. Чого тільки вартує поява відомого українського актора Олексія Вертинського в маленькому епізоді навіть без слів. От питання – нахр*на?! А коротенький епізод з зіркою "Кіборгів" Ясіновським?! Що це взагалі було? Автори фільму тупо зажмотили час на крутих акторів, мабуть тому що весь час пішов на головну героїню, гра якої при кожній появі викликала кров з очей. 

Тож, так, на таку тематику треба, конче треба знімати фільми, але, прости Господи, не так. 

І це ще не кінець розбору. Бо є багато про що сказати. Але не буду, вибачте. 

І ще… Жахливішим за фільм може бути тільки промо-мурал до нього. Хто це взагалі малював?!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram