Євробачення – моя особиста крапка в цій історії.

Не можу собі дозволити невизначеність особистої позиції, воно муляє, попри те, що мені начхати на той конкурс, я його ніколи не дивлюся.

Читайте також: Що об'єднує колаборантів, росіян і скандальних учасниць відбору до Євробачення

Моя позиція:

Найбільшою цінністю й найбільшим уроком для всіх українців стало би дотримання заздалегідь встановлених правил. Це був би потужний сигнал всім українцям і від українців всій Європі: для нас верховенство права важливіше за все – обумовлені правила стоять над людьми, а не окремі люди чи організації є вищими правил. Dura lex, sed lex. Pereat mundus et fiat justicia. На цьому стоїть цивілізація, а все решта називається варварством.

І це набагато важливіше решти речей:

– гастролів у Росії (треба було вимоги вставити у правила відбору до, а не після);

– голих дуп, іншими словами, сміливих сценічних костюмів (вся світова поп-музика ходить із голими дупами, пардон, зі сміливими сценічними костюмами);

– відсутності національно-патріотичного складника у творчості (Євробачення – це пісенний конкурс естрадних фріків, там зазвичай саме такі перемагають);

Читайте також: Війна вимагає самовизначення

– несмаку, відсутності голосу й інших суб'єктивних показників (смак і несмак у кожного свій, а глядачі проголосували за те, що їм подобається).

Демонстрація собі й усьому світові, що ми здатні дотримуватися правил, є важливішою за всі інші фактори цієї історії, разом узяті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram