Чому не потрібні закони тим, хто знищує Львів? 

Коли місцевий чиновник заявляє щось на кшталт: навіщо виконувати закон, якщо його ніхто не виконує, то дивуватися тому хаосу, який відбувається у Львові в сфері містобудування, немає сенсу. Це просто наслідок світоглядної позиції команди львівського мера. 

Давайте послухаємо головного архітектора міста, пана Чаплінського: 

"Запросили "варягів", організацію GIZ від якої дізналися, що передові міста світу мають мастер-плани, інтегровані концепції розвитку, які є неформальною альтернативою Генеральному плану. У нас багато політиків апелюють до того, чи виконується Генеральний план, чому не звітують на сесії про його виконання, і в мене з‘явилося запитання: де в країні виконався генеральний план, в якому місті? Перехожу на наступний щабель: в якому місті Радянського Союзу є виконаний генеральний план? Я думаю, що ніхто не назве мені таких міст, таких міст не існує просто. Тому що місто як органічна структура, як і людина, коли ви є школярами то думаєте що будете космонавтом, потім поступаєте в політех чи університет і вирішуєте, що буду медиком. Є випадки коли медики кидають медінститут і йдуть займатися рітейлом, чи нерухомістю, чи в музику йдуть. Людина має право вільного вибору, чим займатися, відносно зовнішніх чинників, чи якоїсь внутрішньої потреби. Очевидно Львів який малювався цей Генеральний план для міста промисловців, які працюють на заводах, і грубо – радянський генеральний план, і потім він не відбувся. Відбулася геополітична ситуація, розпався Радянський Союз, наші заводи нікому не цікаві, повний провал, і потрохи ця промисловість починає зникати, органічним природнім шляхом. І от у мене питання до тих, хто задає питання про Генеральний план: як виконати Генеральний план, коли на це нема не то що грошей – немає життєвої логіки". (Повний виступ пана Чаплінського тут).

Для людей, котрі не в темі, як неполітик, а як львів‘янин у третьому поколінні, чиє місто сьогодні цинічно знищується, розтлумачу та прокоментую цей спіч соратника нашого дорогого Андрія Івановича. 

"Неформальна альтернатива Генеральному плану" – то є щось подібне на кшталт: "рєшать по панятіях – це неформальна альтернатива Кримінальному кодексу", який пану львівському меру, вкупі з його чиновниками, вже на часі вивчати. 

Генеральний план міста, згідно чинного законодавства – це "основний планувальний документ, який встановлює, в інтересах населення та з врахуванням державних завдань, напрямки і межі територіального розвитку". 

Читайте також: "У Львові відбувається техногенна катастрофа та знищення міста", – політолог

В інтересах населення – це у наших інтересах, мешканців усіх міст України. Стаття 3 Конституції України гласить: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю". На всі ці компоненти впливає, зокрема, й містобудівна структура населених пунктів.  Тому в Державних будівельних нормах України (ДБН) N 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" зазначено наступне: 

"Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію прав і свобод населення відповідно до Конституції України. Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та громадськими організаціями, жителями населених пунктів". 

Чи знає хтось про такий, у контексті розвитку Львова документ, в якому, з поміж іншого, має передбачатись реалізація конституційних прав і свобод громадянина? 

Чимось подібним можна би було вважати "Комплексну стратегію розвитку Львова 2012-2015 рр.". Дана стратегія була затверджена Ухвалою N 861 сесії Львівської міської ради від 20.10.2011. Серед її розробників: "Інститут розвитку міста" на "Унівська група". На сайті інституту зазначено місію Львова в контексті даної стратегії: 

"Місія: Львів – це відкрите для світу, дружнє для людей місто. Зберігаючи неповторну понад 750-річну європейську спадщину, Львів є твердинею українських національних та духовних цінностей. Працюючи чесно, ефективно, всі разом, ми будуємо екологічно чисте та комфортне для мешканців, сприятливе та безпечне для інвестора, цікаве для подорожуючого середовище. Львів – сучасний і динамічний, тут престижно і весело вчитись, розвиватись культурно і духовно, займатися спортом, творити і любити". 

Прошу запам‘ятати: "екологічно чисте та комфортне для мешканців, сприятливе та безпечне для інвестора, цікаве для подорожуючого середовище". 

Презентація цієї Стратегії вперше відбулася ще у грудні 2009 року, тобто вже після появи "Коригування генерального плану м. Львова" у 2008 році. Ось що про це написав сайт Zaxid.net:

"18 грудня у Львівській міській раді відбулися презентації Концепції розвитку Львова, напрацьована у 2000-2001 роках ГО "Інститут міста" та Стратегії сталого розвитку до 2025 року, яку розпрацьовує незалежне громадське утворення "Унівська група". Це остання презентація у рамках першого етапу формування Єдиної стратегії Львова. Орест Друль, Олександр Фільц, Євген Глібовицький, Мирослав Маринович, задіяні у цій роботі, акцентували на тому, що стратегія розвитку Львова має базуватися на цінностях львів’ян і Львова, цілісному баченні обличчя міста у тривалій перспективі.

На думку розробників доцільного говорити про сталий розвиток міста, і не обмежуватися короткостроковими економічними завданнями. Є.Глібовицький зокрема зазначив: "Стратегія конкурентоспроможності, розроблена компанією Monitor Group, орієнтована на те, щоб зробити місто багатим, але вона не дає відповіді, як зробити мешканців щасливими. Нас непокоїть, що кластер туризму визначено як ключовий. Розвиток туризму, безперечно, є важливим для Львова, однак його не треба ставити на перше місце, бо надзвичайно активний туризм у місті може порушити те середовище, яке маємо, загрожувати його вартостям".

Проте учасники презентації погодилися, що лише шляхом широкої дискусії можна досягнути мети – напрацювати виважену, і правильно націлену стратегію для міста".

Тут прошу зазначити дві речі: відсутність серед презентуючих архітекторів за фахом і застереження Євгена Глібовицького щодо домінування кластеру туризму. Також у даному документі є наступна цікава інформація:

"На даний момент для міста Львова уже було розроблено 7 комплексних стратегій (розроблялися у 2005–2008 рр.). Узагальнюючи усі нижченаведені стратегії, можна зробити такі висновки: економічний та соціальний розвиток міста повинен концентруватися на високих технологіях та інноваціях, побудові міжнародної співпраці, вдосконаленні інфраструктури та доступі інвесторів до регіону; потрібно вдосконалювати управління ресурсами та людським капі-талом; у сфері надання послуг особливу увагу потрібно надати освіті та науці, співпраці між наукою і бізнесом, а також оновленню міської інфраструктури і транспорту". 

Тобто, вже на самому початку свого першого мерського терміну (з 25 квітня 2006 року), Садовий мав у розпорядженні 7 комплексних стратегій, не рахуючи цієї, "підсумкової", і в жодній з них не було пріоритету масового житлового будівництва. Дітище Садового, так званий "Інститут міста", який займається піаром свого патрона за гроші львівської громади, начебто підсумував усі попередні стратегії:

"Щоб не залишити також поза увагою жодну з раніше розроблених стра-тегій, програм, концепцій Інститут міста дослідив наявність та тексти усіх стратегій, які можна було ідентифікувати. Під стратегіями також маються на увазі комплексні документи, що охоплюють всі основні сфери життя львів‘янина. Ідентифіковані 115 стратегій, програм та концепцій були поділені на 10 блоків, а саме: загальні (стосуються комплексного розвитку міста), соціально-економічні, освіта, туризм, культура, ЄВРО 2012, транспорт, житлово-комунальне господарство, охорона здоров‘я, енергоефективність, екологія".

115 стратегій зведених в один-єдиний документ! Ви уявляєте собі цю інтелектуальну потугу!? Де ж наслідки її виконання?

Але повернемося до законодавства, яке, на думку пана Чаплінського, виконувати не обов‘язково. 

Закон України "Про Генеральну схему планування території України" зазначає: "Для створення повноцінного життєвого середовища та сприятливих умов розвитку економіки, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природної та історичної самобутності на підставі результатів оцінки природних і антропогенних чинників (вид та щільність забудови, екологічний стан тощо) визначено за видами та режимами переважного використання: території з інтенсивною, переважно промисловою, міською житловою та громадською забудовою (зона урбанізації), в тому числі: з критичним рівнем виробничо-містобудівного освоєння (центральна частина Донбасу, міста з населенням понад 500 тис". 

Львів однозначно потрапляє в цю категорію, що, згідно цього з Закону, передбачає "жорстке регулювання містобудівного розвитку з першочерговою реструктуризацією економічної бази та екологічним оздоровленням територій". 

Містобудівний розвиток території регулює документ під назвою "Генеральний план", який згідно закону "Про регулювання містобудівної діяльності", є "основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту". 

Генеральний план Львова (надалі Генплан), про який згадували автори "Комплексної стратегії розвитку Львова 2012-2015 рр." мав би стати підсумовуючим документом, обов‘язковим для виконання усіма суб‘єктами містобудівної діяльності. Такий документ є. Розроблений він був ще у 2008 році, а затверджений сесією міськради у вересні 2010 року.

У Генплані зазначено: "Коригування генплану м. Львова виконане колективом АПМ-2 ДІПМ "Містопроект" на замовлення управління архітектури департаменту місто-будування Львівської міської ради. Коригування виконане у дві стадії: − 1 стадія – Концепція розвитку м. Львова, розроблена у 2001 р. ДІПМ "Містопроект" і затверджена ухвалою Львівської міської ради № 2146 від 31.03.2005 р. для подальшої роботи над генпланом. − 2 стадія – Коригування генплану м. Львова, розроблення якого здійснене на основі тендеру, проведеного у 2006 році". 

Власне I стадії – Концепції розвитку Львова, знайти не вдалося але вона, судячи з наявної в Інтернеті інформації, лягла в основу Генплану. Проте слід нагадати, що дана концепція повинна була розроблятися "на альтернативній основі". Логічно, що такий документ мав би бути загальнодоступним. Однак мені не вдалося його розшукати. Зрештою − це не дивно, зважаючи на примітивний сайт Містопроекту, де поруч із кількома картинками ви й сьогодні можете віднайти раритетний термін "Велика Вітчизняна війна". 

Слід зазначити, що "проект коригування генплану Львова", як офіційно називається документ, було відзначено Державною премією, а міський голова, пан Садовий, вихвалявся: "Львів чи не єдине місто в Україні, яке саме для себе розробляє генеральний план".

Мета у головному містобудівному документі Львова визначена наступним чином: "Львів – місто, де людина почувається комфортно. Львів – комфортне місто відкрите для світу". 

Читайте також: Незбагненний феномен львівського громадського транспорту

Нинішній, відзначений Державною премією Генеральний план Львова – це вже далеко не "радянський генплан", як називає його пан Чаплінський. 

Головному архітектору міста слід би було почитати чудову книгу "Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ - ХХІ ст." у якій, зокрема, досліджується генеза Генерального плану міста. У генплані, який почав розроблятися наприкінці 1980-х, і був затверджений у 1993 році, передбачалося стримування промислового розвитку міста (автори З. Підлісний, Р. Мих, В. Дубина, О. Бугаєв). Проте саме життя, тобто нові економічні реалії, швидко "деіндустріалізувало" Львів. Відтак розробникам нового генплану у 2002 році (автори В. Дубина, О. Чамара, О. Мар‘єв та інші) довелося враховувати вже нові економічні реалії та зміну форм власності. 

Отже чинний основний містобудівний документ міста немає жодного відношення до "радянського генерального плану", як стверджував пан Чаплінський. Ритороку головного архітектора міста – навіщо виконувати Генеральний план, якщо він ніде не виконується, коментувати немає сенсу. Краще вам розповім –  навіщо все це робиться. 

Маю цілком обгрунтовану підозру, що нинішня команда пана мера, використовуючи на темно поважну німецьку організацію Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, маніпулюючи поняттями та цифрами, хоче уникнути відповідальності за брутальне порушення виконання Генерального плану міста (що призвело до погіршення життя львів‘ян і призведе до шалених бюджетних витрат у майбутньому) та легалізувати масове незаконне (через порушення низки будівельни та внших норм) житлове будівництво у м. Львові. Але про це згодом… 

На знимці архітектора Ю. Волощака – типове, з грубими порушеннями містобудівних норм, будівництво так званого Парк Тауеру по вул. Стрийській.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram