Передусім слід зрозуміти – в чому суть і історичні причини конфлікту між Індією і Пакистаном, які триває вже багато десятиліть. Він пов’язаний із розподілом велетенської колоніальної території, яка колись під владою Британської імперії об’єднувала Індію, Пакистан та нинішній Бангладеш, при цьому у першій сповідується індуїзм, у двох інших основною релігією є іслам. Ці народи дуже важко між собою уживалися, але під окупаційною адміністрацією якось все складалося, і конфлікти носили виключно дрібний і локальний характер. 

Коли британці відходили, вони разом із міжнародними організаціями спробували розділити цей «клубок» на окремі держави. Відповідно, з’явилися Індія та Пакистан – при діленні спробували піти за релігійним принципом. Але у штаті Джамму і Кашмірі перетинаються релігійні території. Та й адміністративний розподіл, який був за часів Британської імперії, не відображав ідеально межі інтересів. Здебільшого мешканці штату Джамму і Кашмір тяжіли за своїми поглядами, релігійними спрямуваннями і традиціями до Пакистану. Але через адміністративні обставини, певний лобізм і корупцію основна частина цієї території відійшла до Індії. 

Фактично відтоді війна між Індією та Пакистаном ведеться безперервно. Протягом останніх десятиліть ми спостерігали відносне затишшя. Але війна все одно велася або партизанськими, або терористичними діями. Та свого часу бойові дії там були особливо жорстокими. 

Читайте також: Безцінна вода, голод та гра нових альянсів: битва стартувала в Кашмірі

Значна частина цього штату де-факто управляється Пакистаном, оскільки місцеве населення жорстко не сприймало індійську владу. Військові сили Пакистану та місцеве населення більше половини Джамму і Кашміру «відсікли» в бік Пакистану. Тож, при міжнародно визнаних кордонах – весь штат Джамму і Кашмір належить до Індії, а насправді – значна його частина Індією вже не контролюється. Але сторони визнали все це як заморожений конфлікт. 

Проте власне на цій межі постійно зберігається конфліктна ситуація. За кордоном на індійській території відбулися серйозні національні чистки. Тоді сталося перетікання населення: індуїсти втікали до Індії, тому що розуміли, що може відбутися геноцид (і окремі акти геноциду справді були), а з Індії на північ втікали мусульмани. Так утворилися «напівстерильні» території – мононаціональні та монорелігійні. Але певні осердя протистояння все одно збереглися, а населення та завербовані на місцях військова поліція та місцеві загони самооборони не забули цього протистояння і налаштовані дуже вороже. І вони несуть у собі постійний заряд напруження і вибухову енергію. 

Нинішнє загострення між Індією і Пакистаном тільки частково пов’язане з певними політичними та геополітичними обставинами. Здебільшого воно обумовлено внутрішнім фактором. На відміну від інших ділянок кордону Індії і Пакистану, де також є певна напруженість, але більш-менш спокійно та навіть проводяться показові марширування біля воріт, в Джамму і Кашмірі населення дуже жорстко поляризоване, і там панує взаємна ненависть. Ситуацію в Джамму і Кашмірі можна порівняти з Нагорним Карабахом, де панує ненависть між вірменами та азербайджанцями, які реально хочуть вбивати один одного. 

Отже, спалах, який відбувся зараз, не був спровокований ні в Делі, ні в Ісламабаді. Він виник внаслідок терористичної діяльності. Терористична організація «Джайши-е-Мохаммад», яка вимагає повернення всього штату Джамму і Кашмір до Пакистану, в тому числі територій, де відбулися національні чистки, і де мусульманського населення практично не лишилося – але історично вони вважають ці території своїми. Ця організація для Індії є однією з найнебезпечніших терористичних організацій. Але вона заборонена і в Пакистані. Тобто її лідерів переслідує і Пакистан, оскільки ця організація звинувачує всі пакистанські уряди у зраді національних інтересів, а тому вона відзначилися окремими терактами навіть на території Пакистану проти пакистанських урядовців, які пропагували мирний процес із Індією. 

Читайте також: Україна – центр світу? Ви помиляєтесь

Саме ця терористична організація влаштувала замах, який виявився дуже кривавим (загинуло понад 40 представників воєнної поліції). На відміну від армії, де можуть бути представники з усіх регіонів Індії, воєнна поліція у штаті Джамму і Кашмір складалася із завербованих на місцях людей. Зрозуміло, що це викликало неймовірний спалах емоцій та ненависті у всій Індії, але в прикордонних регіонах, де загинули рідні й близькі – особливо. Тож індійський уряд мусив на це якось реагувати. 

Наближаються вибори, і Індійський національний конгрес починає сильно тиснути партію влади. А прикордонні з Пакистаном райони по всьому периметру в основному завжди голосували за Індійський національний конгрес. І зараз, коли фактично Індія піддана атаці – вбили її представників, її людей, а влада «не мичить і не телиться», ці райони можуть дати мало не стовідсоткову явку і голоси проти неї. 

Тому індійська влада вичікувала кілька тижнів, сподіваючись, що все це якось «розсмокчеться», бо нікому в Індії не хотілося втягуватися у війну, адже є розуміння загрози – але уряду таки довелося провести демонстративну акцію. Відтак, відбувся заліт двох винищувачів, які бомбардували військові об’єкти. Індія стверджує, що це були об’єкти, на яких Пакистан вишколює і готує терористів. Пакистан збив два літаки, одного льотчика захопив. Це викликало колосальний спалах додаткових негативних емоцій. Посилилися обстріли. 

Але ці обстріли необов’язково були скоординовані центральними генеральними штабами обох країн. Там свої «мінські домовленості» не діють, тож коли одна сторона стріляє, інша – відповідає. Індія і Пакистан є, в принципі, рівноцінними за військовою потугою, з приблизно однаковою кількістю ядерних ракет, з майже однаковою потугою армії у конфліктному регіоні тощо. Тому там не стримуються: якщо одні вистрілили мінометом, то інші – потужною гаубицею. Відповідно обстріли почали наростати. 

Читайте також: Индия и Пакистан в шаге от войны. ФОТО

Що далі? Поки що ми маємо факт спалаху, який виник з внутрішніх протистоянь у конфліктному регіоні. Підкреслюю, він не був спровокований урядами, на мій погляд. Але потім внаслідок політичних обставин він дав загострення, яке призвело до нинішніх атак. 

Все це автоматично підживило конфлікт, який мусить пройти гарячу стадію. Сторони мусять тижнів зо два постріляти один в одного, і просто неможливо буде зупинити це раніше. І це добре розуміють і в Індії, і в Пакистані, бо той, хто першим віддасть наказ припинити вогонь, програє політично у себе в країні. Тому ні в Індії, ні в Пакистані зараз не буде такого наказу. 

Нинішнє загострення вже перейшло межу найвищої ескалації, і зараз поступово йтиме на спад. Тож зараз цей процес йде своїм природним шляхом. 

Чим загострення конфлікту між Індією і Пакистаном загрожує сусіднім країнам і світовій безпеці? Обидві країни – ядерні, тому зрозуміло, що загострення протистояння між ними створює серйозні загрози. Але розуміння того, що запуск ядерних ракет за обставин, коли обидві країни не мають достатньо сильної протиракетної оборони, яка би дала гарантію, що ядерні боєголовки не прилетять у великі міста, стримує обох.

Одразу після нальоту індійської авіації пролунали заяви обох прем’єр-міністрів, які сказали примирливі промови. Вони у своїх виступах не підтримали ескалацію конфлікту і висловилися за деескалацію, але прямо зупиняти її вони не будуть – просто дадуть їй стихнути самій по собі. 

Тож політичної волі для розкручування ескалації аж до повноцінної війни та наступальних операцій ні в Індії, ні в Пакистані немає. Тому загроза ядерної війни – мінімальна. 

Навіть якби сторони вдалися до такого сценарію, зрозуміло, що така війна завдала б колосального удару по екології всього світу, але все-таки носила б локальний характер. Це – конфлікт двох сусідніх держав. 

Отже, загострення між Індією та Пакистаном не є прелюдією до третьої світової війни. 

До того ж, США, які завжди розрулювали цей конфлікт, зараз зосереджені на переговорах із Кім Чен Ином, тому на кілька днів випали з процесу, коли був найбільший спалах. Зараз Штати підключаться і доб’ються гарантій, що основні озброєння Індії та Пакистану не будуть застосовані. Тому стратегічного загострення не буде, і конфлікт просто видихнеться.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram