В кінці лютого американські війська, які захопили чергову ділянку території в Сирії, виявили масове поховання жертв так званої Ісламської держави. Новина облетіла всі головні ЗМІ.

Багато експертів вважають, що причина проблем подібних регіонів, які в підсумку схиляються до радикального ісламізму – неефективність програм розвитку, пропонованих західними фондами й організаціями.

Алекс Перрі, журналіст видання Newsweek, у своїй книзі The Rift. A New Africa Breaks Freeнаводить численні приклади того, як співробітники західних гуманітарних місій у складних африканських країнах більше дбали про кількість квадратних метрів у своїх готельних номерах, ніж про справедливий розподіл допомоги.

Україна теж отримує фінансування від фондів розвитку. Зі свіжого: 1 березня Мінфін залучив 529 млн євро від Deutsche Bank під гарантії Світового банку. Це той самий Світовий банк, який заявив, що 25% українців живуть за межею бідності. Той самий Світовий банк, який дає Україні немислимо дешеві кредити в надії, що країна почне розвиватися.

Ось тут – важливий момент. Мінфіну станом на сьогодні потрібно банально перекредитуватися, щоб обслуговувати державні пенсійні зобов'язання, виплачувати зарплати бюджетникам, підтримувати боєздатність армії. Але Чвітовий банк, як і інші фонди розвитку, втомився давати гроші на латання дірок. Він був створений для того, щоб надавати фінансування для розвитку.

Читайте також: Мусор по-европейски: от свалок к переработке отходов

А з проектами розвитку в Україні очевидні проблеми. Поки президент Петро Порошенко на своїх передвиборчих заходах рапортує про успіх децентралізації, представник ОЕСР Габріела Міранда на бізнес-конференції в Осло розповідає, що українська обласна і міська влада вільні кошти кладе на банківські депозити або купує за їх рахунок облігації Мінфіну.

Водночас у кожній області України та в кожному місті явно назріла необхідність вкладати гроші в розвиток. Не буду далеко ходити за прикладами – у мене перед очима місто Київ.

Напевно, багато хто бачив у соціальних мережах фотографії польських і чеських міст, у яких муніципалітети за рахунок своїх коштів проводять ревіталізацію старої житлової нерухомості. Іншими словами, багатоповерхівки соціалістичної епохи проходять реконструкцію і стають схожими на сучасне житло. Ви бачили що-небудь схоже на Троєщині, Сирці або Нивках?

Представники районів української столиці у Верховній Раді і міськраді зайняті чим завгодно, але тільки не розвитком самих цих районів. У них все ще працює логіка: побудувати кілька дитячих майданчиків за пару місяців до виборів – ось і весь розвиток. Мовляв, з вас вистачить і цього.

ЄБРР і Європейський інвестиційний банк надають Києву гроші на закупівлю автобусів і тролейбусів для потреб громадського транспорту. А чи включає креатив під ці проекти мерія? Як мінімум, не поспішає. У столиці безліч маршрутів-привидів, за якими курсують два автобуси на добу і на які давно не розраховують у плануванні своїх маршрутів кияни, тому що дочекатися такого автобуса просто неможливо. Автобусні маршрути 9, 89, 90 – гарні приклади цієї ситуації.

Читайте также: Давиденко: Можно быть абсолютным мудаком и в бедности и в богатстве, и повидав весь мир и сидя всю жизнь на диване

У країнах Південно-Східної Азії муніципалітети, зовсім небагаті, запускають програми лізингу. Вони дають можливість жителям міст недорого взяти в оренду матеріальні активи для ведення бізнесу – від начинки для перукарського салону до лотків для продажу вуличної їжі. А ось мерія Кличка вуличній їжі оголосила справжню війну – в рамках боротьби з МАФами жертвами стають навіть доглянуті кава-поінти, що пропонують споживачам усі новинки сучасної кавової індустрії. Про який розвиток може йти мова?

Покинутий міський кінотеатр Екран, який перекидають з балансу одного комунального підприємства на баланс іншого, щоб приховати подалі від пильного погляду і за безцінь віддати під забудову. Зарослий і недоглянутий парк Нивки, який у разі правильного підходу міг би стати центром дозвілля для жителів столичного південного заходу. Хаотичний бізнес альтанок для шашликів на Трухановому острові, відсутність велосипедних доріжок і поваги до прав велосипедистів, недобудовані міські мости. У Києві безліч прикладів невдалої політики розвитку міста.

Так, Світовий банк і далі буде давати гроші. Буде їх давати МВФ, ЄБРР і Європейський інвестиційний банк. Але давайте не уподібнюватися працівникам африканських гуманітарних місій і витрачати ці гроші не на джакузі для власної зручності, а на проекти, які роблять нашу країну і наші міста комфортними для життя.

При 3,5 мільйонах населення Київ досі справляє враження великого села. А невеликі європейські столиці – Осло, Брюссель, Братислава – цвітуть і пахнуть. Ми ж беремо багатомільйонні кредити невідомо на що. Давайте, нарешті, почнемо розвиватися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram