Можливо ви не чули, але Держказначейство оприлюднило таку цікаву цифру: майже 1 мільярд гривень в 2014-2016 роках вклали в українські школи батьки. Мова йде про оті сумнозвісні "благодійні" внески і внески "на потреби школи і класу". Куди ті гроші були витрачені, невідомо. Бо єдиної і детальної звітності не існує. 

Звісно, немає сумніву, що частина коштів таки пішла на потреби учнів. Але немає сумніву, що частина просто осіла в чиїхось кишенях. 

Що з цим робити? Питання, яке непокоїть значну частину населення. Батли в реалі і віртуалі доводять, що тема продовжує бути актуальною. 

Читайте також: Проверочная работа: 7 неочевидных факторов выбора школы

Відповідь є у херсонців. Троє активістів ще у 2015 році, у себе вдома, в Херсоні, провели фокус-групи з батьками школярів. І були приголомшені: батьки взагалі не знали, куди й на що йдуть кошти; якщо хтось з батьків відмовлявся здавати гроші, то стикався з "публічною ганьбою" від адміністрацій шкіл на батьківських зборах.

Майже всі опитані батьки скаржились на те, що здають гроші, не отримуючи квитанцій. І кожного року вимагають кошти на "ремонти" одних і тих же вікон, коридорів і дахів…

Окрема стаття витрат для батьків – "вступні внески". Це що? Для чого? А ці "внески" вагомі – від 300 гривень і до кількох тисяч. І теж – жодної звітності за них. 

А ще збирають на воду, рушники, туалетний папір, миючі засоби, подарунки для вчителів і для школи і так далі. 

Коротше, суми, як ви розумієте, крутяться шалені.

Здавалось би, є ж батьківські комітети, кому, як не їм, вирішувати всі ці питання і вести сувору звітність. Виявилось, що там самі часто не знають, що більшу частину того, що вони фінансують із року в рік, можна перекрити за рахунок бюджету. 

Читайте також: Коли й одиниця – позитивна оцінка, або "Бізнес" на уроці – і не більше

Тоді, в 2015 році, було вирішено створити онлайн-систему надходжень та витрат батьківських коштів школам Open School. Цю ініціативу, на щастя, підтримували міжнародні інституції, зокрема Посольство США в Україні, Freedom House та фонд "Відродження". Зараз проект підтримує Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні.

За даними Open School, з батьків у тому ж таки Херсоні, наприклад, в середньому збирають 16,5 мільйонів гривень на рік. І це в той час, як за 2017 рік у бюджеті міста залишилось 16,3 млн гривень невикористаної освітньої субвенції з державного бюджету! 

Варто сказати, що часто директори шкіл просто не подають запити на бюджетне фінансування. А навіщо подавати, якщо під боком є зручний батьківський комітет, який оперативно "закриє" всі проблемні питання фінансування шкіл! Та ще й за готівку. Та ще й без квитанцій. 

Юрій Антощук, засновник Open School in UA, каже, що у єдиній системі відкритих бюджетів за 4 роки вже є 277 шкіл і дитсадків з 12 областей з усієї України.

Читайте також: "Во ім’я Отця, і Сина, і директора школи", – письменниця

Цікаві факти: в Івано-Франківській і Харківській областях підключено лише по одному навчальному закладу. А от найактивніше до системи підключився Краматорськ – і міська адміністрація, і батьки. Зараз доступні бюджети всіх шкіл Краматорська і ще Кам’янська. В школах міста Чернівці стверджують, що і так звітують, однак у єдиному форматі робити це не готові. У Дружківці, що на Донеччині ще рік тому жодна зі шкіл не підтримала ідею підключення до системи, а вже сьогодні бюджети половини шкіл міста можна побачити онлайн. А жителі Чернігова взагалі готові впроваджувати, розвивати та використовувати відкриті дані у всіх сферах життя, не лише у школах. Тепер м'яч на боці місцевої влади – чи готова вона до прозорості?

Власне, зміни відбуваються і в цій, досить інертній системі збору батьківських коштів. І от важливо зрозуміти, а у ваших садочках чи школах чули про Open School? Чи так і продовжують збирати зручну готівку для того, щоб "закривати питання"?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram