На наступний день після першого туру виборів Президента України курс гривні істотно зміцнився на міжбанківському валютному ринку – як щодо долара, так і відносно євро українська гривня подорожчала на 30 копійок. Швидше за все, це простий збіг, що не має причетності до виборів.

За три перших місяці 2019 року гривня зміцнилася відносно долара на 1,8%, відносно євро на 3,7% (при оцінці динаміки курсу гривні до євро потрібно врахувати підвищення курсу долара до євро за цей період з 1,14 до 1,12 – нагадаю, що нацвалюта України орієнтується на долар США.

В цьому році з курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016-2018 роки), деколи зачіпаючи і лютий (в 2015 році). Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету в кінці року, що відбулося вперше за останні 5 років. Найбільш кричущий випадок агресивного витрачання бюджетних коштів був у 2017 році, коли за грудень залишок коштів на єдиному казначейському рахунку уряду зменшився в 10,6 рази. В результаті чого офіційний курс гривні до долара з 1 грудня 2017 по 24 січня 2018 року знизився на 6,3%, зробивши помітний внесок у високу споживчу інфляцію січня-березня минулого року.

У той же час, якщо порівнювати з попереднім роком, можна помітити схожість динаміки одного важливого для курсу гривні фактора. Маю на увазі вкладення нерезидентів в ОВДП. За перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж вдвічі (в абсолютному вираженні – на 6 млрд. грн). 

Читайте також: Правильна монетарна політика: іншого рецепту немає

А за січень-березень 2019 року нерезиденти наростили свої вкладення в ОВДП в 3,2 рази (в вартісному вираженні – на 13,9 млрд. грн). Як бачимо, політичні ризики не злякали зарубіжних фінансових «діячів». Високі ставки по ОВДП, на рівень яких впливає і зберігається на високому рівні облікова ставка НБУ, переважили політичні ризики.

І в минулому і в цьому році мова йде переважно про придбання іноземцями «коротких» облігацій, термін обігу яких знаходиться в межах від 3 до 6 місяців. Чому це насторожує? А тому, що ми в минулому році бачили, як вихід іноземних спекулянтів з вкладень в українські держпапери призвів до істотного зниження курсу нацвалюти, яке спостерігалося з кінця червня по початок вересня. Так, за період з 1 червня по 5 вересня 2018 року гривня знизилася щодо долара на 9%. Очевидно, що свою роль тоді зіграли високі ціни на нафту, необхідність закачування газу в ПСГ, пауза в експорті агропродукції, яка відбувається в червні-липні, на стику сільськогосподарського маркетингового року. Але і серйозний обсяг погашення ОВДП, кошти від чого нерезиденти конвертували в інвалюту, теж зробили внесок в торішню літню девальвацію гривні. Варто віддавати собі звіт в тому, що деякі описані елементи 2018 року можуть повторитися і в цьому році.

Втім, в найближчі кілька місяців скоріше не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України.

По-перше, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним – в кінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 млн. тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю і кукурудзи вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії в черговий раз підтримають курс гривні

По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів (вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту). Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку – за перші три місяці 2019 року вартість метричної тони сталі зросла на 6%.

Отже, приплив валюти від експортної виручки протягом весни прогнозується непоганий. Крім того, аграрії можуть збільшити обсяги її продажу в порівнянні зі звичайним рівнем – у зв'язку з початком весняної посівної компанії і необхідністю масштабних закупівель палива для її проведення.

Читайте також: Без монетизації субсидій неможливе знищення монополії на ринку продажу газу – Пинзеник

По-третє, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту.

По-четверте, істотне зростання імпорту в перші два місяці 2019 року був обумовлене швидше тимчасовими факторами – закупівлею тепловиділяючих елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується в порівнянні з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто на єврономерах. Вплив цих причин на зростання попиту на валюту знизять свою актуальність.

Нарешті, є ще один фактор, який може справити позитивний вплив на стабільність гривні в перспективі до кінця року. Риторика керівництва основних центральних банків світу засвідчує, що підвищення ставок і посилення монетарної політики, швидше за все, не буде ні в США, ні у Великобританії, ні в зоні євро. Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків, що розвиваються буде поліпшуватися. Значить, не варто чекати втечі з валют країн з ринками, що формуються. Імовірність зростання вкладень в їх держпапери підвищується. Відносно України це може привести до того, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП не буде конвертована в іноземну валюту, а буде реінвестована в боргові держпапери нашої країни.

Звичайно, істотний вплив на курсову динаміку може надати продовження співпраці України з МВФ. Обсяги погашення зовнішнього боргу в 2019 році досить істотні, і, щоб не витрачати міжнародні резерви НБУ, було б украй бажано продовження залучення кредитів МВФ і пов'язаного фінансування. Але зараз складно робити припущення про сценарії розвитку ситуації в цьому питанні. Тому, як то кажуть, винесу це питання за дужки.

Підводячи баланс між ризиками та перспективами гривні у часовій перспективі 3-6 місяців, схиляюся до того, що звична для кількох десятиліть ситуація, коли курс гривні знижувався восени, може змінитися новою, схожою на торішню – певна незначна девальвація (у нас курс гривні є плаваючим) протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу нацвалюти на початку осені і його стабілізацією. За режиму гнучкого курсоутворення коливання курсу є здоровою реакцією на постійні зміни ситуації в економіці і їх не потрібно вважати ознаками кризових явищ. Основним чинником буде експортна виручка від сільгосппродукції. Україна все більше стає аграрною (і при цьому деіндустріалізованною) країною, тому і курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї...

НБУ послідовно дотримується позиції, що його основне завдання зменшити інтенсивність коливань курсу гривні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram