Я вже писала, що після 18 місяців роботи в найстарішій міжпарламентській організації – Міжпарламентському Союзі, нам вдалося прийняти першу за 130 років організації украінську Резолюцію: "Про неприпустимість використання найманців та бойовиків для підривання миру, територіальної цілісності країн та порушень прав людини".

Але мало хто знає, як важко це далося усій українській делегації та чому.

Тут і хочу зупинитися, бо це важливо для нашого розуміння ЄС та європейської політики.

Текст Резолюції напрацьовувався рік з українськими дипломатами, експертами-правниками і міжнародниками, потім правився в швейцарському секретаріаті МПС, правився міжнародними визнаними експертами у темі найманців, потім покращувався/погіршувався правками 25 різних країн світу.

• Загальний текст – вийшов збалансований, говорить про неприпустимість використання найманців, бойовиків та приватних військових корпорації для дестабілізації конституційного ладу країн та порушень загальних прав людини.

• Звертається до парламентів з вимогою зупиняти тренування найманці і бойовиків, і здійснювати заходи для притягнення до відповідальності бойовиків, які порушили міжнародне право та права людини.

• Наголошує на неприпустимості порушень прав жінок та дітей найманцями і бойовиками та країнами, які іх використовують.

Читайте також: ЄС остаточно вніс зміни до Газової директиви: що це означає для "Північного потоку-2"

Попередній текст підтримали всі країни, окрім РФ. Лише РФ надавала застереження та зауваження.

Попередньо всі країни нашої європейської групи текст також підтримали і публічно обіцяли голосувати "За". У допомозі стали і рік роботи, і наші особистісні відносини з багатьма країнами, і професіоналізм доповідача Резолюціі Бориса Тарасюка та його співдоповідача депутата Іорданії, і особиста присутність та робота голови делегації Спікера Андрія Парубія.

Вперше якісь проблеми виникли на етапі розгляду поправок – Швеція підготувала поправки, які повністю вихолощують текст і банально прибирають більше 10 параграфів з Резолюції, тобто ріжуть її більше ніж на половину.

Підписала Швеція ці свої поправки у Норвегії, Фінляндії і Німеччини. На прохання пояснити правки – ми відповіді не отримали. Резолюцію відстоювали голосами країн Близького Сходу та Африки, де тема найманства надболюча.

У фіналі на голосуванні на комітеті проти голосували 11 країн (з близько 50 присутніх), такі як: Росія (тут все ясно), Білорусь, Іран (який завжди голосує, як РФ), Франція (яка дуже часто голосує, як РФ), Вірменія (яка підтримує РФ) і, на наше велике здивування, такі наші союзники та друзі, як: Німеччина, Швеція, Румунія і Латвія.

Країни часто висловлюють застереження по конкретному параграфу Резолюції, але робити застереження до всієї Резолюції, яку висунули члени твоєї групи і голосувати "проти" – це дуже і дуже дивна практика в МПС. Особливо, коли обіцяв голосувати "за".

У дискусіях ми так і не отримали пояснень від Швеції чи Німеччині, які параграфи іх не задовільняють, і що саме у Резолюціі іх так турбує. 

Чому вони не зробили застереження по конкретним пунктам, а натомість голосували проти усього тексту, де у більшості йдеться про захист прав людини.

Читайте також: Матюки на захист Росії: нові аргументи союзників Москви у ПАРЄ

Складалося враження, що депутати не мають фахових відповідей на ці питання. І болюче усвідомлювати цю нову реальність Європи.

Нашими найбільшими союзниками по Резолюції, які допомогами та згладжувати гострі кути і намагалися знайти компроміс, стали:

– Швейцарія – її депутатам найбільше дякуємо;

– Ірландія;

– Айзербайджан;

– Іорданія та багато з країн Близького Сходу,

– Іспанія;

– Тайланд;

– та інколи Великобританія.

Отака європейська політика, коли наші союзники у голосуванні за важливу для нас під час війни з Росією і для світу Резолюцію опиняються у кампанії РФ, Білорусі та Ірану. ...А в цей же час у ПАРЄ Німеччина та Франція намагалися зняти санкції і повернути у ПАРЄ Росію.

Є над чим замислитися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram