Невдовзі після того, як російський президент Володимир Путін підписав указ про спрощене отримання російських паспортів жителями тимчасово окупованого Донбасу, він також висловив ідею про «спільне громадянство» для громадян РФ і України. Така заява пролунала у відповідь на критику ініціативи «паспортизації» з боку нещодавно обраного президента України Володимира Зеленського.

Зокрема, Зеленський заявив, що Росія даремно сподівається на бажання великої кількості українців отримувати російський паспорт. Ба більше, за його словами, Українаготова видавати українські паспорти усім, хто підтримує демократичні засади в країні. 

По-перше, полеміка між Путіним і Зеленським у, здавалося б, локальній темі «паспортизації», демонструє, що президенти мають різні погляди, цінності і підходи. Тим самим, це спростовує міф, який раніше поширювала команда Порошенка про нібито проросійську позицію опонента.

Читайте також: Паспорти РФ на Донбасі – це системна політика Кремля щодо інтеграції України в спільний простір – журналіст

З іншого боку, важливий вже сам факт реакції Зеленського у притаманній йому саркастичній формі на заяви Путіна. Так, у мене виникла паралель з дебатами Порошенка і Зеленського, від яких, судячи з результатів голосування у другому турі, виграв якраз Зеленський. Адже таким чином Зеленський, який наразі заочно розпочав дискусію з Путіним, намагається, як і у випадку з Порошенком, нав’язати свій формат. І це добра ознака того, що він обирає для себе ефективну і зручну тактику взаємин з російським президентом. Це також свідчить на користь того, що психологічно Зеленський не боїться Путіна.

По-друге, зухвала заява Путіна про те, що Зеленський нібито погоджується на спільне з росіянами громадянство – це стандартний путінський прийом, адже він завжди маніпулює фактами і видає біле за чорне. Та це не так, адже судячи зі слів Зеленського, він не збирається йти на неприйнятні для України поступки російській владі.

На відміну від Порошенка, із яким Путін не бажав домовлятися за жодних умов, Зеленський йому принаймні цікавий. А тому цей інтерес необхідно правильно використати. Та хоч обидва президенти своїми заявами висловили готовність до переговорів, очікувати, що обидві сторони відразу на них підуть, не варто. Бажання готовності до переговорів не означає готовності домовлятися. Адже навіть за оцінками російських аналітиків «групи Суркова», які нещодавно публікували доповідь про перспективи і сценарії україно-російських відносин, найбільш вірогідний сценарій – «статус кво», тобто збереження того що є, бо обидві сторони не готові йти на серйозні поступки.

Втім, Путін і далі наполягатиме на речах, які неприйнятні для Зеленського – на перемовинах з «представниками» ОРДЛО та «особливому статусі Донбасу». Хоча це для команди Зеленського - «червоні лінії», за які, як вона вже зазначила, вона не може зайти.

Зважаючи на полеміку з «паспортизацією», українська сторона має вимагати від протилежної сторони відповіді на питання, яке громадянство мають «керівники» самопроголошених республік. І якщо з’ясується, що вони мають чи отримують російські паспорти, то вони не можуть розглядатися як самостійний суб’єкт переговорів. Це буде додатковим аргументом для України, що перемовини можна вести тільки з російським президентом і російською владою.

Читайте також: Роздача російських паспортів жителям "ЛНР" і "ДНР": що замислила Росія

Власне, тема «паспортизації» і готовність видачі російських паспортів українцям – це якраз і є свідченням того, що Росія не збирається змінювати свою політику відносно України. Треба бути реалістами – на жаль, незважаючи на всі добрі наміри Зеленського домовитися про припинення конфлікту на Донбасі, і він особисто, і країна в цілому й надалі стикатимуться з такою політикою Путіна. Адже «паспортизація» фактично означає посилення протекторату і контролю Росії над ОРДЛО. Ба більше, це свідчить і про те, що Путін також не збирається виконувати Мінські угоди, адже «паспортизація» прямо їм суперечить.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram