Ситуація у Венесуелі близька до початку повномасштабної громадянської війни між прихильниками лідера опозиції Хуана Гуайдо і силовими структурами країни, які зберігають вірність президенту Ніколасу Мадуро

Зусилля Сполучених Штатів, які намагалися вплинути на військових, поки що ні до чого не привели.  І дивуватися цьому не варто – за роки правління президентів-популістів Уго Чавеса і Ніколаса Мадуро кадровий склад керівництва армії був значно оновлений, в ньому залишилися тільки віддані прихильники режиму, корупціонери і наркоторговці.  Ці люди готові стріляти в народ просто тому, що ніякого іншого виходу для збереження влади і власності у них просто не існує.

Читайте також: Венесуэла восстала или эта неоднозначная "Operation libertad"

 Але протистояння у Венесуелі – це не просто конфлікт влади і народу, люмпену і відповідального громадянина.  Це ще й конфлікт Росії та Сполучених Штатів.  Москва активно підтримує Мадуро і навіть надіслала до Венесуели своїх військових.  Вашингтон вимагає відставки диктатора і загрожує військовою операцією. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і держсекретар США Майк Помпео обмінялися жорсткими заявами.  І тепер важливо зрозуміти, чи вдасться досягти відставки Мадуро без американської військової операції або ж США дійсно підуть на інтервенцію до Венесуели?

 Не потрібно пояснювати, що в разі такого вторгнення режим Мадуро приречений. Але воно може привести до реального зіткнення Сполучених Штатів і Росії – і добре, якщо це буде зіткнення інтересів, а не зіткнення військових.

Але навіть якщо такого зіткнення вдасться уникнути, в разі краху режиму Мадуро його союзник Володимир Путін буде відчувати себе приниженим.  Для реальної відповіді Америці у Кремля тоді залишаться два варіанти можливих дій.

Читайте також: Венесуэла привела Путина к полному стратегическому банкротству

Перший – Близький Схід.  Не просто знову піти на загострення ситуації навколо Сирії, але за допомогою Ірану і його союзників поставити під сумнів безпеку Ізраїлю. Але для Путіна це занадто ризикований варіант, тому що ситуація з безпекою Ізраїля знаходиться у зоні особистої зацікавленості президента Трампа. Та й реакція самого Ізраїлю може виявитися занадто серйозним ударом по позиціях Москви в регіоні.  Ні, на ескалацію на Близькому Сході Кремль навряд чи зважиться.

 А ось на ескалацію в Україні – цілком. Це вже звичний для Путіна спосіб реагування на виклики: ви б'єте по моїм союзникам – я б’ю по вашим. Операція НАТО проти Сербії і визнання незалежності Косово стали приводом для війни Росії проти Грузії і визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії. Перемога Майдану і втеча Януковича – до анексії Криму.  Крах режиму Мадуро, та ще й з американською допомогою, цілком може підштовхнути Путіна до нових авантюр на території нашої країни.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram