MENU

Напруженість навколо Ірану безпосередньо відбивається на Україні. Зокрема, в ціні нафти, але не тільки

1217 0

Ситуація в регіоні Перської затоки загострюється все сильніше і сильніше. Є всі підстави вважати, що конфлікт може найближчим часом перейти в гарячу стадію. Середній Схід досить далеко від України, проте, напруженість навколо Ірану безпосередньо відбивається на нашій країні. Зокрема, в ціні нафти, але не тільки.

В американській столиці все більше чуток про майбутню атаку проти Ірану. Газета The New York Times писала, що Пентагон має намір відправити в регіон Перської затоки 120 тис. військовослужбовців для протидії Ірану. За даними газети, такі дії будуть вчинені, якщо Іран атакує американських військових або прискорить роботу над ядерними озброєннями.

Однак Трамп назвав цю інформацію неправдивою. За його словами, він поки не планував подібний крок, а якби це і було правдою, то послав би до Ірану «набагато більше військових».

Читайте також: Іран призупиняє виконання частини зобов'язань за ядерною угодою

Спростування Трампа залишає подвійне враження. З одного боку, для наземної війни з Іраном 120 тис. осіб дійсно мало. Американський президент має рацію, для такого вторгнення знадобилося б набагато більше військових і матеріальних ресурсів. Такого зараз немає, і перекидання їх потребуватиме суттєвих зусиль і часу. З іншого боку, стільки військових можна розмістити на американських базах поблизу Ірану для посилення повітряної та морської угруповань.

Наземна війна з Іраном загрожує великими проблемами для США. Насамперед значними втратами людей, техніки і ресурсів. На таке Вашингтон піти не може з дуже багатьох міркувань. Як то кажуть, народ не зрозуміє і це щонайменше.

Чи означає це, що конфлікт так і залишиться на невизначений термін у нинішній стадії. Ні, зовсім не означає. Занадто багато поставлено на карту не тільки навколо власне Ірану, але і в інших регіонах, важливих для США, Росії, Китаю і Європи. Не говоримо вже про найближчих союзників Вашингтона Саудівську Аравію з ОАЕ та Ізраїлем.

Економічні та фінансові санкції проти Ірану дають свої результати. Економічне та соціальне становище в країні стрімко погіршується. Ріал швидко девальвується, експорт нафти падає, а з ним і надходження іноземної валюти, яка така необхідна, зокрема і для продовження агресивної політики на Близькому Сході і на Аравійському півострові.

Всередині Ірану посилюються позиції тих, хто хоче залученням до конфлікту консолідувати суспільство приглушити суспільне невдоволення об'єднанням проти зовнішнього ворога і тим самим посилити свої позиції всередині країни. Саме на це спрямована войовнича риторика керівників Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Вони стали такі хоробрі, що верховний лідер ісламської республіки аятола Алі Хаменеї змушений був заявити, що Іран хоче уникнути збройного зіткнення з США. За його словами, іранський народ «вибрав шлях опору Штатам», але не військового характеру. Як передає агентство Fars, лідер заявив: «Це зіткнення волі Ірану і США, і наша воля сильніша, бо ми на додачу до всього віримо в Бога».

У Вашингтоні в оточенні Трампа також достатньо тих, хто хотів би розібратися з Іраном, поки є можливість. Швидкоплинна війна може істотно підняти рейтинг президента Трампа, зараз він близько 30%, чого для переобрання в 2020 році недостатньо. За оптимістичними прогнозами, він може збільшитися навіть удвічі.

У США виникла конституційна криза, причому вперше в історії. Трамп заборонив міністрам без його дозволу повідомляти конгресу будь-які відомості і навіть ходити туди за викликом. Створилася безпрецедентна ситуація, що загрожує протистоянням гілок влади із залученням судів усіх інстанцій. Така ситуація також підігріває настрої яструбів в оточенні президента розібратися з Іраном, поки конгрес не може істотно вплинути на рішення Білого дому.

На думку цих стратегів, не потрібна наземна війна, досить дій авіації і військово-морського флоту. На цьому етапі США в цьому мають велику перевагу і Іран з масованою атакою з моря і повітря просто не впорається. До того ж під ударом опиняться об'єкти виробництва ракетної та ядерної техніки і відповідна інфраструктура.

Це дозволить уникнути істотних людських і матеріальних втрат, але завдасть значної шкоди Ірану. Відповідно підвищить авторитет Трампа і його перспективи на переобрання.

Схоже, що з метою тиску на Тегеран у регіон була спрямована авіаносна ударна група (АУГ) на чолі з авіаносцем Abraham Lincoln. Два ескадрених міноносці Gonzalez і McFaul пройшли через Ормузьку протоку в Перську затоку. Кожен із кораблів може нести до 56 крилатих ракет Tomahawk, а також протиракети і протичовнові ракети. Перекидаються стратегічні бомбардувальники і допоміжні кораблі.

Крім військової складової, спостерігається підвищена дипломатична активність. Державний секретар Майк Помпео заїхав до Брюсселя, щоб спробувати заручитися підтримкою європейських союзників у можливій операції проти Ірану. Навряд чи в Європі з цим погодилися, але завадити також не можуть.

Можна не сумніватися, що на переговорах із російським президентом Путіним і міністром закордонних справ Лавровим американський гість спробував якщо не заручитися підтримкою Москви, чого точно не буде, то хоча б її нейтралітетом. Ось це цілком можливо. З деяких причин.

Кремлю дуже вигідний відкритий конфлікт США та Ірану. По-перше, на якийсь період Вашингтон буде міцно зайнятий війною, нехай тільки повітряною і морською, в Перській затоці й на інші регіони у нього просто не буде часу і сил.

По-друге. Гарячий конфлікт викличе різкий підйом цін на нафту, її експорт через Ормузьку протоку буде вкрай утруднений. Це повністю відповідає московським інтересам, оскільки подібний валютний дощ їй точно не завадить.

По-третє. У Сирії вплив Ірану різко впаде зі зрозумілих причин. Вакуум із задоволенням заповнить Росія, і Асаду просто нікуди буде подітися. Крім того, рикошетом ця ситуація вдарить і по тимчасовому попутникові турецькому президенту Ердогану. Тиск на нього в Сирії з боку Росії також посилиться.

Читайте также: Иран пожинает плоды нефтяного эмбарго США

При будь-якому результаті конфлікту Іран серйозно ослабне і Росію це дуже влаштовує. Звичайно, в пропагандистському просторі на федеральних каналах будуть метати антиамериканські блискавки і бажати перемоги Ірану. Цим справа і обмежиться. У Тегерані і Вашингтоні чудово це розуміють, тому Помпео і обговорював такий розвиток подій у Сочі.

Відверте бажання Трампа порозумітися з Росією викликано необхідністю для США заручитися її нейтралітетом щодо дій проти Ірану, а також згодою припинення підтримки режиму Мадуро в Венесуелі. У списку пріоритетів американської політики зараз Україна далеко не на першому місці. Просто здавати Київ Вашингтон не буде, чере сильні антиросійські настрої в конгресі, але й посилювати санкції та інший тиск на Росію Трамп також не хоче. Звідси проблематичність з ухваленням у конгресі нових законопроектів щодо поглиблення і розширення санкцій.

Ще одним варіантом зміни американської політики є передача українського кейса європейським політикам і зосередження Вашингтона на Ірані, Китаї та Латинській Америці. Ці проблеми для Білого дому важать набагато більше, ніж погрузла у внутрішніх реформах Україна.

У наявності значний зсув світової політики в Азійсько-Тихоокеанський регіон при всій важливості Близького Сходу. Цей факт вимагає формування дещо іншої дипломатичної і військової стратегії України. Щонайменше підтримка наших західних партнерів ослабне і нам доведеться зважати на те, що в протистоянні з Росією ми повинні розраховувати найближчим часом тільки на себе.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Юрій РАЙХЕЛЬ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини