У сучасному світі є величезна кількість геополітичних суперечностей, які спричиняють різні конфлікти, зокрема й збройні. Але серед них можна виділити такі, які мають глобальне значення і масштабні наслідки. Це насамперед стосується невиконання резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 1947 року про створення на підмандатних Великій Британії палестинських землях Ізраїлю та арабської держави (йшлося безпосередньо про Палестину).

Саме проблема державної незалежності Палестини в контексті визнання права Ізраїлю на існування стала одним з найбільших глобальних вузлів геополітичних взаємин упродовж другої половини ХХ – початку ХХ ст., спричинивши численні воєнні конфлікти, великі людські втрати. Поступово в цей конфлікт в часи холодної війни були втягнуті не лише країни Близького Сходу, але й геополітичні лідери – США й СРСР, надаючи йому ідеологічної забарвленості. 

В новітні часи ізраїльсько-палестинський конфлікт, втягуючи в процеси взаємодії широке коло суб’єктів, став вузлом нових глобальних геополітичних суперечностей. Зокрема, й радикалізація ісламу, й ісламський тероризм – це також значною мірою наслідок невирішеності цього питання (розумію, що тут спрацювали й інші чинники). Так само, як протистояння США та Ірану, і розвиток подій в Іраку та Сирії, наплив біженців в Європу й деструктивна політична активність на Близькому Сході Росії. Тобто «тектонічні» геополітичні розломи від вогнища цього конфлікту розходяться по всьому світу. Іноді йому намагаються надати відтінок культурно-цивілізаційного протистояння, що загалом є некоректним, приховуючи реальний територіально-політичний зміст проблеми. 

Читайте також: Що дасть Україні угода з Ізраїлем

Чи є реальні можливості вирішити цю глобальну вузлову геополітичну проблему? Стратегічно це видається просто на основі реалізації двох принципів:

1) визнання арабськими державами та Іраном єврейської держави Ізраїль і його права на безпечний розвиток;

2) створення за згоди Ізраїлю та міжнародної підтримки незалежної держави Палестина.

Але якщо стратегічні аспекти ще можна узгодити, то політично-технологічні – вкрай важко. Бо є суперечності щодо кордонів, статусу Єрусалиму, позиції щодо держави Ізраїль деяких палестинських політичних організацій та низка інших. І що тут важливо: усі сторони конфлікту мають відмовитися від політики сили. Але цього робити практично ніхто не хоче: ні теперішнє керівництво Ізраїлю, ні президент США Трамп, ні низка арабських політичних сил.

Читайте також: Угода про ЗВТ між Україною та Ізраїлем: потенціал нашого експорту. ІНФОГРАФІКА

Поганим є ще один момент: теперішній президент США, пов'язаний з Росією, прагне залучити цю державу до вирішення конфлікту, що надасть їй ваги, але не сприятиме розв’язанню проблеми. В таких умовах міг би взяти на себе посередницькі функції ЄС, запропонувавши всім сторонам відмовитись від своїх максимальних вимог (і щодо кордонів, і щодо статусу Єрусалиму). Наприклад, вважаю прийнятним варіант, за яким арабська частина Єрусалиму відходить до Палестини, але змінює свою назву, тобто стає іншим поселенням.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram