Громадськість запропонувала партіям тест на сучасне мислення

Виборчий процес стартував і політичні лідери вже формують свої команди. 50% наступного складу Верховної Ради оберуть за партійними списками. Практика показує, що їхнє наповнення залежить від досить обмеженого кола осіб в тій чи іншій політсилі. Проте, заради самозбереження навіть закриті партії здійснюють періодичні вливання "свіжої крові" в свої ряди. Ось тільки, маючи вибір між чоловіком та жінкою одних професійних якостей, обирають, як правило, чоловіка. Іноді беруть й жінок для проформи, але в непрохідну частину списку.

Жінки в політиці та управлінні досі залишаються своєрідною екзотикою. Їхню роль демонструють, коли треба прозвітувати перед міжнародними партнерами. А статистика свідчить про надто повільний прогрес навіть на рівні парламенту. Якщо у Верховній Раді першого скликання було більше 2% жінок, у шостому скликанні – майже 8%, то у діючому парламенті – 12%. Й навіть присутність двох жінок в президії Ради справу не вирішує – загальне слабке представництво не дозволяє обговорювати та ухвалювати законопроекти, спрямовані на захист прав жінок.

Читайте також: Гендерный разрыв: женщины проигрывают в переговорах о зарплате

Мова йде про ініціативи спрямовані на захист від насильства, підтримку соціально вразливих категорій жінок, боротьбою з сексизмом (особливо на ринку праці). Красномовний приклад маємо зі Стамбульською конвенцією, яка створює систему протидії домашньому насильству. Чоловічий парламент за 5 років так і не спромігся її ратифікувати. При більш рівному представництві ми, очевидно, мали б зовсім інший результат.

Багато в останні роки говорили про так звані гендерні квоти. А саме про те, як зробити їх дієвими. Нагадаю, що з 2013 року в законі "Про політичні партії України" міститься норма про надання не менше 30% місць у партійних списках особам іншої статі. У 2015 році 30-відсоткову гендерну квоту законодавчо поширили на рівень місцевих виборів. Але це не дало очікуваного ефекту. Жінок розміщували в партійних списках на явно непрохідні місця, а оскільки санкцій за це не передбачено, механізм квот фактично не спрацював.

В листопаді 2017 році парламент ухвалив в першому читанні Виборчий кодекс. Він не лише вводить регіональні виборчі списки, а й зобов'язує партії формувати їх так, щоб в кожній п'ятірці було не менше двох представників однієї статі. А головне - за порушення принципу гендерної квотування ЦВК отримує право відмовити в реєстрації списку кандидатів від партії. Проте, якщо Виборчий кодекс й ухвалять, то скористається ним вже наступна генерація політиків – після 2025 року. А змінювати глобальний гендерний дисбаланс в країні треба вже сьогодні.

Читайте також: Cтатус "Жінка": до її голосу мають прислухатись

Тому громадські організації, активісти та активістки, експерти й експертки публічно звернулись до партійних лідерів з вимогою залучати до своїх лав жінок, тим самим виконуючи норму про добровільну партійну квоту. Одночасно звернулась до міністра юстиції, аби він надав перелік партій, які не привели свої статути у відповідність до статті 8 закону "Про політичні партії в Україні". Тобто треба інформувати людей, чи поважають партійні лідери 52% наших громадян, чи хочуть вони справедливого представництва, або знову під різними приводами формуватимуть своєрідний чоловічий клуб.

Разом ми задали партійним босам своєрідний тест на сучасне мислення і тепер буде цікаво поглянути, чи зможуть вони його пройти. Якщо так, то вже цього року матимемо принципово більш якісний парламент з меншим дисбалансом представництва. Якщо ні – це мотивуватиме нас до дій, щоб кожні наступні вибори демонстрували позитивну динаміку присутності жінок у парламенті та в місцевих виборних органах влади.

Наразі партії вже оприлюднюють свої виборчі списки. Ми обов’язково їх проаналізуємо на предмет гендерного балансу та проінформуємо людей, хто з політичних лідерів в ХХІ столітті вважає, що місце жінки "на кухні", а хто дійсно готовий до сучасної політики.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram