На вулиці Великій Житомирській, 20 встановили міні-скульптуру, присвячену київській каві. 

Від середини 19 століття київська кавова історія поступово набирала обертів. Зерна завозили з-за кордону, а засмажували – у Києві, на спеціальній фабриці. Каву відтоді подавали у кондитерських, що згодом все більше ставало популярними, пишуть організатори проєкту на офіційній сторінці у Фейсбук.

Ось кондитерська "Жорж" на розі Хрещатика і Прорізної, заснована вихідцем із Прусії Жоржем Дортенманом. У витончених порцелянових філіжанках тут смакували найдорожчу каву всесвітньо відомих сортів – "Ява", "Цейлон", "Мока". А найсмачніші торти "від Жоржа" завжди високо цінувала найбільш вишукана публіка.

А ось – кавовий заклад Бернара Семадені (Хрещатик, 15). Вже тоді відомий кондитер сам віршував рекламні оголошення про власну солодку продукцію, а його кондитерська ще й була визнана провідним осередком для ділових зустрічей. Насолоджуючись кавою, її завсідники не лише обговорювали біржові новини, а й залюбки читали свіжі газети або грали вшахи. Коли ж на Хрещатику відкрили ще тоді єдину телефонну станцію, підприємливий Семадені викупив перший номер, за яким охочі могли заздалегідь замовити столик в його кондитерській.

Читайте також: "Шукай": у Києві відкрили міні-скульпуру Золотих воріт. ФОТО

Кав'ярня розташовувалася біля Київської біржі, за відвідування якої біржовікам треба було платити. Було багато приватних осіб фактично без грошей у кишені, але вони бачили в придбанні акцій або облігацій на невелику суму шлях до безтурботного життя на ренту та дивіденди. Були й ті, хто прагнув бути схожими на великих біржових гравців. Нехай виграші були мізерними – гра приносила масу вражень. Особливо їх вабила можливість отримувати гроші з повітря.

Таких комбінаторів називали "біржовими зайцями". Але справи свої вони найчастіше обробляли не на біржі, бо за її відвідування потрібно було платити, а поруч з нею, на вулиці. Втім, коли натовп "зайців" запруднював тротуар, городовий розганяв її. Отже найчастіше ділові переговори велися у кав'ярні поруч, яку тримав швейцарець Бернард Семадені. Часом розрахунки тут робилися олівцем на мармуровій поверхні столиків.

Читайте також: "Шукай!" У Києві з’явилася ще одна міні-скульптура – золота туфелька Сержа Лифаря. ФОТО

"Наш бронзовий столик із мармуровою поверхнею, газетою на ньому, гостро заточеним олівцем і чашкою ароматної кави, присвячується київській каві XIX століття", – зазначили організатори.

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram