Кадр із серіалу "Гра престолів"

Після виходу мінісеріалу "Чорнобиль" в Україні зріс попит на екскурсії до зони відчуження, особливо серед іноземних туристів.

Місцевість, де 33 роки тому сталась ядерна катастрофа, і до цього була популярним місцем. Щороку її відвідує щонайменше 70 тисяч туристів, які сплачують за англомовні тури до Чорнобиля з Києва близько 100 доларів. Хоча зйомки відбувалися здебільшого не в Україні, число бажаючих побачити на власні очі місця із серіалу збільшилось на третину. А на літні місяці заброньовано на 40% більше місць. Турфірми вже відреагували на зростання попиту і пропонують мандрівки місцями, які фігурують в серіалі.

Однак не лише Чорнобиль переживає туристичний бум внаслідок виходу серіалу. Кіноіндустрія приваблює мільйони туристів до інших куточків світу, які до виходу фільмів та серіалів були не надто популярними. Громадське розбиралося, до яких саме, та якими є наслідки постсеріального туристичного буму.

"Гра престолів": Королівська гавань по-хорватськи. Культовий американський серіал за циклом романів Джорджа Мартіна "Пісня льоду й полум’я", фінальний сезон якого вийшов у квітні 2019-го, відкрив світові містечко Дубровник на півдні Хорватії. З другого сезону "Гри престолів" саме Дубровник став тлом для зйомок Королівської гавані. Він і до цього був серед найпопулярніших і найдорожчих курортів Хорватії, і добре зберіг давню архітектуру, попри руйнівний землетрус у 17 сторіччі.

Читайте також: Виговорити з себе СРСР, або Про що забули творці серіалу "Чорнобиль"

Фортеця святого Лоренса, дендраріум в районі Трестено, сходи єзуїтів – усі ці найвідоміші місця у дещо "вдосконаленому" вигляді фігурують у серіалі. Пішохідний тур локаціями "Гри престолів" – один із найпопулярніших. Врешті туристів стало настільки багато, що місцева влада почала непокоїтися, що маленький історичний центр більше не зможе впоратися з такою кількістю.

Інші місця, де знімали цей серіал, теж переживають пік відвідин туристів. До замку Сафра в іспанській провінції Гвадалахара їхали, аби побачити Вежу Радості, а до Амфітеатру Італіки поблизу Севільї – за Драконячим лігвом. У 2014 році посол США в Іспанії зазначав: два тижні зйомок активізували місцевий туризм на 15%.

Північна Ірландія втілювала у серіалі простір від Вінтерфелла до лугів Дотрака. У 2014-му році The Guardian писала, що перші чотири сезони серіалу принесли економіці цього регіону 82 мільйонів фунтів стерлінгів прибутку. Згідно зі звітом за 2018-й рік, "Гра престолів" приносить Північній Ірландії 30-39 мільйонів фунтів щороку саме завдяки туризму.

"Володар перснів": новозеландський Хоббітон. Після виходу книг Джона Рональда Руела Толкіна "Хоббіт" та "Володар перснів" доставити у Середзем’я читача могла лише уява. А ось після однойменних кінотрилогій Пітера Джексона – низка новозеландських туроператорів, які пропонують мандрівки до місць зйомок. Найпопулярнішою локацією є Хоббітон, споруджений як тимчасова декорація для "Володаря перснів" у містечку Матамата. Однак після туристичного ажіотажу до зйомок "Хоббіта" у 2011 році його удосконалили. Тепер місцева таверна "Зелений дракон", стилізована під толкінівський світ, цілком справжня і пропонує гостям навіть забронювати столик на свято, – наприклад, на весілля.

Мандрівники їдуть також до гори Олімпус у Національному парку Кахурангі, яка у фільмі втілює Ородруїн, Вогняну гору; до березового лісу Квінстауна, який став у стрічці Лотлоріеном – домівкою ельфів Середземномор’я, й мальовничих скель у заповіднику Патангіруа Пінаклз в районі Вайрарапа, які у третій частині "Володаря перснів" перетворилися на Шлях мертвих. Загалом середземських локацій, які ви бачили у фільмі, у Новій Зеландії близько 150.

Після виходу трилогії "Володар перснів" кількість туристів у Новій Зеландії підскочила на 40% – з 1,7 мільйона у 2000 році до 2,4 мільйона у 2006. На думку Брюса Лахуда, регіонального турістичного менеджера, "стрічка стала найкращою безкоштовною рекламою Нової Зеландії".

У 2015 році, коли вийшла остання частина "Хоббіта" (якого теж знімали у Новій Зеландії), у туристичному секторі країни стало на 6600 більше вакансій, а 3,5 мільйони іноземних мандрівників поповнили економіку країни на 14,5 мільярдів новозеландських доларів. Нині 20% бюджету Нової Зеландії становить туризм, причому кожен п’ятий відвідувач приїжджає до країни, щоби побачити Середзем’я. Аби підтримувати туристичний ажіотаж, влада столиці країни, Веллінгтона, планує невдовзі відкрити тематичний музей, де можна буде побачити реквізит із фільмів.

"Пляж": тайський острів Пхі-Пхі не витримав напливу туристів. Алекс Гарленд, автор книги, за якою Денні Бойл зняв легендарну стрічку "Пляж" (2000) із молодим Леонардо Ді Капріо, писав про інший острів – у Сіамській затоці. Але місцем зйомок стала бухта й пляж Мая-Бей на острові Пхі-Пхі у Таїланді – і це назавжди змінило життя цього спокійного місця. Кількість туристів зростала невпинно: за даними BBC, у 2008 бухту відвідувала, в середньому, 171 людина на день, у 2017 кількість туристів сягнула 3520 щоденно.

Ще напередодні зйомок місцеві екологи вимагали від тайської влади їх заборонити, бо інакше могла бути знищена місцева флора. Вже після виходу стрічки на екрани правляча партія Таїланду вимагала заборонити фільм взагалі, бо той нібито спотворює образ країни, зображаючи її раєм для вирощування наркотичних рослин. За сюжетом кінострічки, на острові розміщена ціла плантація коноплі.

Популярність того самого пляжу з фільму зіграла з ним злий жарт: туристів стало настільки багато, що вони мало не знищили екосистему цього місця. У травні 2018-го влада Таїланду була змушена закрити бухту Мая-Бей, до якої щоденно приїздило щонайменше 5 тисяч людей, приблизно на п’ять років – доки не відновляться коралові рифи. Співробітники національного парку й волонтери планують за цей час висадити 23 тисячі коралів.

"Зоряні війни": туніський Татуїн. Для прихильників "Зоряних війн" Джорджа Лукаса офіційний сайт культової кіноепопеї, яка виходить з 1970-х, пропонує п’ятиденні тури Тунісом. Усі місця, де знімали ключові моменти четвертої серії фільму ("Нова надія"), позначені в путівнику точними координатами. Більшість декорацій добре збереглися й відкриті для відвідувачів: маєток Ларсів, де виховувався Люк Скайвокер (містечко Матмата), космодром Мос-Еспа (острів Джера).

Домівку Люка на початку 1970-х знімали у готелі Sidi Driss, який був облаштований у кількох берберських підземних помешканнях. Коли стрічка вийшла, декорації прибрали. І лише у 1995 році фанат "Зоряних війн" із Франції Філіпп Ванні відновив їх – і візити любителів саги почастішали. Пізніше, у 2002-му, тут знімали сцени другого епізоду "Атака клонів".

У 2011 році рівень туристичної популярності Тунісу пішов на спад у зв’язку з "арабською весною" (хвиля демократичних революцій з кінця 2010-го року, внаслідок якої вдалося скинути диктаторів у низці арабських країн). Але за кілька років інтерес прихильників "Зоряних воєн" до автентичних місць зйомок відновився. У 2014 році за допомогою ініціативи фанатів Save Mos Espa, спрямованої на відбудову однієї з найвідоміших локацій стрічки, було зібрано понад 75 тисяч доларів.

На іншому кінці світу, у південно-західній частині Ірландії, "Зоряні війни" теж спричинили туристичний бум. У 2015 році вийшов сиквел "Пробудження сили", який знімали у місцевості Малін-Хед у графстві Донегол, у Луп-Хед у графстві Клер та у Сіан Сібеал на півострові Дінгл. І головне – на Скелліг Майкл, скелястому березі на узбережжі Келлі, де у VI-VIII сторіччі був розташований християнський монастир. Сюди у 2015-му, після виходу стрічки, приїхало 12 с половиною тисяч туристів, у 2016-му їх було на дві тисячі більше.

Читайте також: "Майте повагу": блогери, які відвідують Чорнобиль, роблять недоречні знімки на місці трагедії. ФОТО

Деякі сцени з "Помсти сітхів" знімали також на озері Комо в Італії та у каліфорнійському парку "Редвуд".

Шоушенк та Аушвіц: як трагічне стає популярним. Стрічка "Втеча із Шоушенка" Френка Дарабонта за романом Стівена Кінга змінила ставлення до в’язниці у Менсфілді, штат Огайо. З кінця 19 століття тюрма мала лиху славу через високу смертність від катувань. Після виходу у 1994 році фільму, який нині очолює перелік "250 найкращих стрічок за версією IMDb", її почали пов’язувати з історією про дивовижний порятунок. Тепер це – знана туристична приваба: як пише New York Times, лише за 2013-ий рік в’язницю відвідало 10 тисяч людей, які принесли місцевій економіці понад 3 мільйони доларів. Тут проводяться екскурсії камерами, офісом наглядача й тунелем, яким тікав із неволі головний герой Енді Дюфрейн.

Так само посилений інтерес у туристів викликали місця з фільму "Список Шиндлера" Стівена Спілберга. Більшість зйомок відбувалися у Кракові, зокрема на справжній емалевій фабриці Оскара Шиндлера та на вулицях єврейського кварталу Казімеж. А ось зображений у стрічці концентраційний табір Аушвіц за 70 км від Кракова – лише декорації. Оскільки автентичні споруди табору є спадщиною ЮНЕСКО, і знімати там дозволено лише документальне кіно, творчій групі довелося зводити копію Аушвіцу просто за воротами реального.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram