Одна із інтриг нинішньої позачергової парламентської кампанії – що робитимуть партії-переможниці після того, як потраплять до Верховної Ради 9-го скликання.

Конфігурація майбутньої коаліції – ледь не ключовий фактор, який формуватиме увесь політичний ландшафт на найближчі місяці, а то й роки.

Від стійкості коаліції та її ефективності буде залежати й успішність уряду та діяльність новообраного президента України. І поки що виглядає так, що основні гравці не уявляють собі – як саме і на основі чого формуватимуть нову коаліційну більшість.

Вчорашні дані соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова та “Демініціативами” свідчить, що сформувати коаліцію без найбільш рейтингового гравця – партії “Слуга народу” – не вийде. І тим не менш, без депутатів інших фракцій сформувати стійку більшість, покладаючись лише на мажоритарників, соратникам Зеленського у новій Раді буде вкрай важко.

Читайте також: Парламентські вибори: над Україною знов нависла загроза однопартійної більшості?

Головні опоненти “команди Зе” – оновлена та ребрендована “БПП” на чолі із екс-президентом Петром Порошенком, навмисне поширює хибне припущення про можливу співпрацю “Слуги народу” із “Опозиційною платформою “За життя” в форматі коаліції у наступному скликанні парламенту.

Насправді найбільш вірогідною конфігурацією експерти називають об’єднання зусиль “Слуги народу”, партії “Голос” та “Батьківщини”, яка хоч і не є новою політичною силою, але послідовно була в опозиції до минулої влади та президента Петра Порошенка.

Разом ці політичні сили (якщо не брати до уваги мажоритарників), керуючись даними останніх соціологічних досліджень, можуть розраховувати на 170 депутатських мандатів за списками (120 – “Слуга народу”, 30 – “Голос” та 20 – “Батьківщина”). Ймовірно, саме на цьому “скелеті” і формуватиметься нова парламентська більшість.

Подібна конфігурація може бути цінною ще й низки причин при формуванні нового коаліційного уряду. Звісно, найбільшою інтригою залишається те, хто саме очолить новий Кабмін, однак очевидно, що це буде кандидатура від “Слуги народу”. Подейкують, що однією з умов вступу в коаліцію фракції “Голос” буде пропозиція висунення Святослава Вакарчука прем’єр-міністром України.

Ймовірно, “Голос” може розраховувати на своїх представників у гуманітарному та частково фінансовому блоці нового уряду. Серед кандидатів першої 10-ки списку є чимало економістів та фінансистів, наприклад, Юлія Клименко, Ярослав Желєзняк. У “Голосу” сильний і юридичний блок, ojб ймовірно, стане підставою запропонувати й кандидатуру на посаду міністра юстиції. Це крісло можуть запропонувати громадській активістці Олександрі Устиновій, або досвідченому юристу Олегу Макарову.

Тоді як “Батьківщина” може делегувати кількох міністрів за конкретними напрямками – соціальна політика та блок відновлення Донбасу разом. Глибокі економічні та соціальні програми ще напередодні президентської кампанії розробляла партія “Батьківщини”. Ці ідеї підсилила партія “Основа”, яка приєдналася зі своєю доктриною економічного розвитку Донбасу, яку розробляли кращі вчені і інститути.

Наприклад, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій міг би очолити Сергій Тарута – саме його кандидатура може стати найбільш прийнятною на цю посаду. До того ж, саме Тарута зможе зрушити з мертвої точки питання залучення іноземних інвесторів у відбудову Донбасу, адже сам був промисловцем і розуміється на питаннях інвестування у великі інфраструктурні та містоутворюючі проекти.

Читайте також: Який прем’єр Україні точно не потрібен

Ще одна плюс конфігурації коаліції “СН”, “Голосу” та “Батьківщини” – це представництво виборців від усіх регіонів країни. Ці партії доповнюють одна одну. Так, наприклад, “Голос” має сильніше представництво в західних та центральних областях, “Слуга народу” – у східнних та південних, а “Батьківщина” – це, в основному, сільська місцевість західних, центральних та північних областей. А от відсутність сильних представників з Донбасу та комунікаторів з цим регіоном, “Батьківщина” могла б запропонувати того ж Таруту та команду партії “Основа”.

Загалом, ідея якомога ширшої коаліції продемократичних сил може стати гарним початком спроби “зшити” країну й розпочати справді глибинні реформи й перетворення. Тривала коаліціада із торгами за посади в уряді – можуть спричинити чергову політичну кризу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram