В інтерв’ю, яке вийшло днями, новий очільник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Комарницький відповів на питання про зв'язок з одіозним регіоналом Володимиром Струком (який нині балотується по 113 округу).

Комарницький сказав: "Особистісну характеристику я не хотів би давати... Не буду оцінювати його політичну діяльність, але коли він став головою селища, то селище стало кращим. А далі – його обрали люди – краще у людей запитати".

Важко не погодитися з Комарницьким в тому, що характеристику діяльності Струка має давати не голова ЛОВЦА, а Служба Безпеки України. Нагадаю відомий факт.

5 травня 2014 року нардеп-регіонал Олег Царьов і майбутній "глава ЛНР" Валерій Болотов в захопленому приміщенні Луганської міськради оголосили про референдум 11 травня з визначенням статусу Луганській області. "Подивіться, що коїться в Україні, в Будинку профспілок, можете уявити, що буде, якщо вони прийдуть сюди? Південний схід з цим не згоден", – сказав Царьов.

Читайте також: Хто такий Віталій Комарницький і чи боровся він із сепаратистами у Луганську?

На зустрічі в залі засідань міської ради були присутні народні депутати від Партії регіонів – Володимир Струк і Сергій Горохов, депутати обласної ради, а також мери деяких міст Луганської області. Під час зустрічі  депутати підпорядкували Валерію Болотову всіх силовиків міста та області (не виключено, що і тодішнього ректора ЛАВС Комарницького – Д.С.) , а мерам міст наказали організувати референдуми 11 травня з єдиним питанням: "Чи підтримуєте ви незалежність "Луганської народної республіки?".

Секретар Рубіжанської міськради Олександр Хоменко зауважив, що таке рішення потрібно приймати за участю громад міст і районів. Царьов невпевнено пообіцяв врахувати зауваження. А народний депутат Струк крикнув: "У нас немає часу проводити обговорення!". Йшлося про те, що діяти треба швидко і ефективно, бо "Київ зробить усе, щоб зірвати референдум".

Раніше було опубліковане відео зустрічі Струка з людьми, які захопили будівлю СБУ в Луганську. Нардеп, зокрема, каже: "Багато хто каже – тут росіяни. Я їх не бачив, тут всі наші люди, які втратили роботу, їм не виплачується зарплата".

Утім, росіян, на відміну від Струка, побачили місцеві джерела аналітичного відділу ГІ "Права Справа". Свого часу повідомлялося, що бійці російського загону спецпризначення "Заслон" брали активну участь в захопленні будівлі УСБУ в Луганську 6 квітня 2014 року. Загін був сформований в структурі Служби зовнішньої розвідки (СЗР) в березні 1998 році. Він підпорядковується безпосередньо директору СЗР. Бійці "Заслону" мають право не узгоджувати свої плани і дії з іншими силовими міністерствами. 

Читайте також: Ветеранов АТО возмутило фото сепаратиста Струка с Павлом Зибровым

Журналіст телеканалу "Ірта" Євген Самохвалов згадував весну 2014 року так: "Струк, наприклад, ставив мобільні армійські кухні, де готували їжу для людей, що знаходяться в будівлі СБУ. Він цього ніколи не приховував, і не приховував симпатії до проросійськи налаштованих людей. Там були такі маленькі плакатики "Від Струка молодій республіці" – це я точно пам'ятаю".

Польові кухні і маленьки плакатники і – це вже не розмови у натовпі, як про це заявляє Струк. Це факти прямого фінансування терористів.

Втім, як тільки з’явилася не ілюзорна перспектива замість депутатства бути притягнутим до відповідальності, Володимир Струк одразу заявив про любов до України: "Коли я був депутатом сьомого скликання, то я свою каденцію до кінця виконував. Коли почалися всі ці дії (агресія Росії - ред.), Я як депутат Верховної Ради повинен був знаходитися там, зі своїми виборцями, і вирішувати проблеми. Там же не було ні світла, ні продуктів харчування. Як можна сказати, що я сепаратист? Я люблю свою країну, люблю свою рідну неньку Україну".

Дивна любов депутата-регіонала до неньки- України людини, яка фактично стояла біля витоків збройного конфлікту на Сході, досі не привернула увагу Служби безпеки. Тож "Права Справа", зі свого боку, робитиме все, щоб діяльність таких "патріотів", як пан Струк, отримала належну законну характеристику.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram