Навіть студенти Гарварду, не чули про кримських татар, говорить головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва, яка вчилася за програмою Nieman Foundation for Journalism.

«Не знали практично нічого, якщо чесно. Багато людей чули про Крим в контексті подій 2014 року, я маю на увазі окупацію, те, що Путін відібрав Крим, що Крим був частиною України, що в Криму був проведений «референдум», який визнаний був міжнародним співтовариством нелегальним, нелегітимним. І все, напевно. І навіть журналістам – а це була програма для журналістів – мені доводилося пояснювати, хто такі кримські татари: що це корінний народ Криму, що вони були вислані в 1944 році».

Що потрібно знати про кримських татар, щоб представляти їх як самостійний народ, а не як частину якогось іншого етносу?

Перше. Кримські татари – це не те ж саме, що просто татари. Вони не мають жодного відношення до татаро-монгольського іга. Назва «татари» залишилася в російській мові з того часу, коли майже всі тюркомовні народи іменувалися татарами. Карачаївців називали гірськими татарами, азербайджанців – закавказькими, хакасів – абаканськими. У хроніках і документах Московського царства використовувалася назва «кримці». І мова у кримських татар своя, на просто татарську вона не дуже схожа і набагато ближча до турецької або азербайджанської.

Другий факт – де живуть кримські татари? В основному в Криму, в Херсонській і Запорізькій областях. До анексії Криму, згідно з офіційною інформацією, в цих регіонах проживало близько 300 тисяч кримських татар. Після подій 2014 року 35 тисяч кримських татар покинули півострів. Однак це тільки за офіційними даними. Назвати точну кількість кримських переселенців важко, оскільки багато хто з них не зареєстровані в цьому статусі.

Читайте також: Почему Крым никогда не станет российским

Кримські татари живуть також в Туреччині, Румунії, Узбекистані, Росії та Болгарії.

Третій факт – кримські татари хоч і невеликий народ, але дуже етнографічно і культурно різноманітний. У ньому виділяють три субетноси – південнобережні, гірські і степові кримські татари. Всі вони відрізняються традиціями, костюмами і мовою.

Четвертий факт – у кримських татар на території Криму була своя державність протягом трьох століть. Кримські татари були основним населенням Кримського ханства. І по суті, перше масове виселення цього народу сталося ще в XVIII столітті, після підписання Кючук-Кайнарджийського миру в 1774 році. Населення Криму, яке становило в 1700 році 707 тисяч осіб, до 1785 скоротилося в сім разів! Друга депортація відбулася в 1944 році, коли за указом Сталіна кримські татари були відправлені в спецпоселення і протягом півстоліття не могли повернутися на батьківщину. Офіційним приводом було звинувачення кримських татар у «співпраці з німецько-фашистськими окупантами». Однак жертвами депортації стали в основному жінки і діти, оскільки чоловіки були на фронті.

Нарешті, п'ятий факт – арешти і обшуки кримських татар в Криму відбуваються майже кожен день. В кінці березня тільки за два дні було заарештовано 29 осіб. Американська сторона висловила «глибоку стурбованість», а ситуацію обговорювали на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Однак все це ніяк не впливає на те, що кримські татари для звичайних людей так і залишаються terra incognita. Як же зробити так, щоб про тих, кого начебто так захищає міжнародне співтовариство, більше знали в світі? Журналіст Севгіль Мусаєва вважає, що головним способом донести інформацію повинна стати культурна дипломатія.

Читайте також: Портников: Кримські татари й цього разу переможуть – інакше й бути не може

«Фільм «Хайтарма» допоміг багато чого зрозуміти українцям про трагедію кримських татар. Вийшов фільм «Чужа молитва», який розповідає про те, як кримськотатарська дівчина рятувала єврейських дітей під час Другої світової війни, і завдяки її зусиллям вижило багато дітей, вона їх рятувала, але при цьому вона була вислана з Криму. Мені здається, книги, документальні фільми, виставки – це дуже важливо».

Найбільший внесок в культурну дипломатію, звичайно, зробила кримськотатарська співачка Джамала, яка три роки тому перемогла на Євробаченні з піснею «1944» – про депортацію її народу з Криму.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram